1. Практичне заняття 7

Практичне заняття 7

 

Еквіваленти речення

 

Дібрано тренувальні вправи для характеристики слів-речень, звертань-речень, незакінчених речень.

 

Запитання для самоперевірки

  1. Які одиниці відносять до еквівалентів речення? Чому?
  2. Що являють собою слова-речення? Доведіть, що вони є синтаксично нечленованими.
  3. На які групи поділяють слова-речення? Схарактеризуйте їх.
  4. За якими ознаками слід розмежовувати вокативні речення і власне звертання?
  5. Схарактеризуйте найпоширеніші типи звертань-речень.
  6. Які структури відносять до незакінчених речень? Обґрунтуйте причини вживання незакінчених (перерваних, обірваних) структур.
  7. Які розділові знаки можуть стояти при еквівалентах речення? Від чого це залежить?

Хід заняття

І. Перевірка домашнього завдання.

69. Підкресліть граматичні основи. Речення розберіть за схемою – пункти 1–9 (уже без пояснень − після кожного речення; у складних реченнях аналізуйте кожну предикативну частину); еквіваленти речення теж розбирайте за схемами. Поясніть пунктуацію в неповних реченнях та при еквівалентах речення − за таблицями!

ІV. Малий набирає відваги, потайки горнеться до батька й шепоче:
– Тату…
Батько не обзивається.
– Тату!.. – підвищеним голосом.
– Чому ти не спиш? – каже батько. – Де той цвіркун сидить? – У печі. – Чи можу я його піймати? – Що ж ти з ним? У борщ укинеш? – Я хотів одну пташку в лозині піймати. Велику, чорну. Вже був би зловив, та вона пурхнула і відлетіла. – То треба було їй на хвіст солі насипати. – Ні. Тож тільки зайців так ловлять сіллю… Солі я не мав. – Іншим разом візьми. (За У. Самчуком)

ІІ. Тренувальні вправи

1. 67. Випишіть еквіваленти речення, вкажіть їхній тип, функцію і семантику.

1. – Чули, серце, скоро землю нам мають давати. – Аякже, Маланю, чула. Аякже. 2. Але Дмитрик випручується з обіймів і кидається далі. Він усе зрозумів, і страшна безнадійність обняла йому серце. – Матінко моя!.. – кричить він. – Матінко!.. 3. На добраніч, ниви і поля. 4. Заходить [пан] у чорну пекарню, пхає рукою двері й кричить: – Марино! – Нікого. – Олено! (Із тв. М. Коцюбинського). 5. Вона [Батьківщина] послала їх на Дунай не для того, щоб вмирали, а для того, щоб... 6. – Ви бували серед смерек узимку, в день сонячний? – Ні (Із тв. О. Гончара). 7. Микита тоді дуже стиснув їх руки і кинув пошепки: – Цить! Ще почують... 8. Так було кілька день. Од середи до суботи. А в суботу... (Із тв. А. Головка). 9. – Марто! – загрозливо озвався з порога Варчук. І дівчина злякано метнулася убік (М. Стельмах). 10. Гайсин злякано закліпав очима: – Я нічого не знаю. Я… Мене… (Петро Панч).

2. 68. Запишіть і розмежуйте вокативні речення, звертання та однозвучні вигуки, поясніть відмінність між ними.

1. Я крикнув, повен сил і дій: – Мій світе, світку, світелько, Мій світонько, світище мій! (М. Вінграновський). 2. Який тепер світ настав? Господи! 3. Сонце! Сонце! Це тебе, довічний світе, стріваючи, вітає земля (Із тв. Панаса Мирного). 4. Олександре! В тебе діти малі. 5. Салимонько! – Га? – Салимонько! – раптом промовив Тиміш Іванович Дилда (Остап Вишня). 6. – Ой нене! – кинула зляканий погляд проти сонця, побачила, як стримлять бур’яни по ріллі (К. Гордієнко). 7.Не дай мені, Боже, калікою стати (М. Москалець). 8. Катерино! – Іду! (О. Довженко). 9. Діду! Діду! – каже Мелася. 10. Боже, Боже! Коли б же Михайло спав. 11. Братику! Братику! – А що? – спитав він. 12. Ой козаче! Де ж ти забарився (Із тв. Марка Вовчка). 13. Єдиний Боже! Все обсіли хами. Веди мене шляхетними шляхами (Л. Костенко).

3. 69. Підкресліть граматичні основи. Речення розберіть за схемою – пункти 1–9 (після кожного речення; у складних реченнях аналізуйте кожну предикативну частину); еквіваленти речення теж розбирайте за схемами. Поясніть пунктуацію в неповних реченнях та при еквівалентах речення.

І. Вона приїхала ранішнім пароходом. Бо інакше я б уже бачив її.

Я озирнувся на неї. Француженка чи британка? Ні, певно, американка. Бачу, як тріпає вітер блакитний кінець вуалі по сірих скелях, помічаю подорожню торбину й золоті волосинки за вухом.

Гляне чи ні? Ціла вічність минає. Не ворухнулась.

Які очі в неї? Не встиг роздивитись (За М. Коцюбинським).                                                                                                           

ІІІ. Тестування (за посиланням).

ІV. Домашнє завдання: вправа 73 (VІІ, VІІІ).

Підкресліть і схарактеризуйте підмети (за зразком).

VІІ. 1. Начальник і два молодих його товариші з кількома людьми заходилися біля будови намету. 2. Впало наших галиць¬ких дружинників понад триста п'ятдесят людей… (Із тв. А. Лотоцького). 3. Під час воєнних дій стався випадок, який характеризує всю гостроту конфлікту (О. Субтельний). 4. І буде думка вічно простувати до мрії, що мені життя дала (Т. Осьмачка). 5. І тільки зорі-сторожі нас в полі вартували (А. Малишко). 6. Мене в житті також не тішив штиль. Не падала з висот небесна манна (Д. Луценко). 7. І його підхопили з десяток рук, сильно підкинули вгору (Іван Ле).
VІІІ. 1. Дістати славу – щастя. Заслужити її – честь (О. Духнович). 2. Ми всі зачекалися повені, тепліні, любові, добра (М. Сингаївський). 3. І тихих верб задумалась сім'я (Х. Алчевська). 4. Кабінет Міністрів розробляє програми розвитку держави (З підручника). 5. Біля хати на осонні тато з мамою сидять (Г. Тарасюк). 6. У баби було на хазяйстві четверо овець, три курки та півень (І. Нечуй-Левицький). 7. За непослух забере тебе «Той, що в скалі сидить» (Леся Українка).

Напишіть, будь ласка, у коментарі про виконання домашнього завдання.

 

 

 

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.