Таблиця 127. Розділові знаки при вставлених компонентах

Наведено правила пунктуації при вставлених компонентах.

Вставлену конструкцію здебільшого виділяють д у ж к а м и,

рідше – т и р е чи к о м а м и з т и р е, іноді – к о м а м и.

1. Д у ж к а м и виділяють вставлену конструкцію:

1) що доповнює, уточнює зміст основного речення й водночас різко випадає з його синтаксичної структури;	Батько (йому вже було десь за сорок, він одружився вдруге) здогадався нарешті перевести сина в іншу гімназію (О. Слісаренко).
2) що становить принагідні авторські зауваження.	Улітку під вербою біля хати (як добре, що скінчилася зима!) княгиня почала дітей навчати (М. Руденко).

Примітка 1. Розділовий знак, що стоїть на місці розриву основного речення вставленим, виносять за дужку: Скажу я, люди добрі, й вам (до казки приказка годиться хоч і панам): не плюй в колодязь: пригодиться води напиться (Л. Глібов).

Примітка 2. Якщо вставлене речення, що беруть у дужки, не розриває основного речення, а стоїть між реченнями, тоді розділові знаки залишають безпосередньо після першого речення: Хтось, може, і розгубиться, і в бліндаж нирне, не витримає... («Чи він не на мене натякає?» – подумав Черниш). То з таким дій рішуче, блискавично (О. Гончар).

2. За допомогою т и р е виділяють:

вставлену конструкцію всередині речення, якщо вона містить додаткове повідомлення і немає потреби різко виділяти її з основного речення.

За вікном – згори було видно – шуміло, вирувало залите сонцем місто (С. Скляренко).

3. К о м а м и з т и р е виділяють:

вставлену конструкцію переважно тоді, коли на місці розриву повинна бути кома.

Не було ще такого літнього ранку, – хіба вже каміння з неба, – щоб дід Арсен, прозваний Бушлею, всидів дома (Г. Тютюнник).

4. К о м а м и зрідка виділяють:

вставлену конструкцію, яку вимовляють майже таким самим тоном, як і основне речення.

Високий чоловік, його звали Борис Петрович Коротков, вирішив не штовхатися і сів на свій чемодан, чекаючи, доки пройдуть люди (В. Собко).

5. Д у ж к а м и або / і т и р е виділяють:

зовнішню вставлену конструкцію, усередині якої є вставна чи інша вставлена структура (таку внутрішню конструкцію виділяють т и р е або к о м а м и).

І дивно їй, за оцей час, поки хвора лежала (та правду казати – й до самої осені, відколи отаке було заколотилось на слободі – не придивлялася, все ніколи було, а тепер ба, аж дивно самій) – як вони виросли обидва! (А. Головко). В хащах жасминових кущів – то ж, безперечно, незаймані тропічні ліси – Юра нарешті спинився (Ю. Смолич). Дві армії – (може, католицька Ліга й протестантська Унія?!) – зчепилися в кривавій розправі (М. Шлемкевич).

Напишіть, будь ласка, у коментарях про опрацювання цього матеріалу.