Практичне заняття 6

Стилістика дієслова

 

Дібрано тренувальні вправи на визначення стилістичних можливостей дієслова.

 

1. Семантика дієслова.

2. Стилістичні можливості часових форм.

3. Синонімія дієслівних форм часу.

4. Синонімія способових форм дієслів.

5. Варіантні закінчення дієслів.

 

Вправи

 

1. Визначте стиль текстів, схарактеризуйте семантику дієслів.

І. Усе тепліше світило красне сонечко. Цілий день на осокорі в колонії граків не припинялась робота. Сухе гілля граки підбирали недалеко від осокора, несли вгору, мостили гнізда. Але працювали отак не всі. Одна молода пара граків, облюбувавши зручну розвилку, заходилася  будувати  гніздо.  Щоб  не переобтяжувати себе, обоє вдались до найлегшого способу. Жодного разу вони не спустилися додолу, а, поки інші граки відлітали, понасмикували собі гіллячок із сусідніх гнізд.

Швидко їхнє гніздо піднялося й поширшало. Робота успішно закінчувалась.  Сусіди раз у раз  поверталися на осокір, потім відлітали, і, здавалося, ніхто з них нічого не помічав. Але так лише здавалося (Г. Демченко).

ІІ. Мовознавство ХХІ століття визначається одночасним співіснуванням багатьох парадигм наукового знання і різноманітних підходів до вивчення усіх аспектів людської мови, що характеризуються експансіонізмом, експланаторністю, функціоналізмом та антропоцентризмом. Протягом багатьох років мовознавці сучасності намагаються  виокремити найбільш вагомі та найбільш поширені парадигми лінгвістичних досліджень, формуючи оригінальні методології та методики аналізу, а також  специфікуючи дослідницький вектор наукового пошуку.

Традиційно в науці про мову розрізняють три наукові парадигми:1) порівняльно-історичну (контрактивну, зіставну), що ґрунтується на порівняльно-історичному методі і  властива лінгвістичним дослідженням ХІХ ст.; 2) системно-структурну, основою якої стає слово з усіма його аспектами у межах мовної системи; 3) антропоцентричну, яка ґрунтується на дослідженні того, що відбулося і нині відбувається з мовою та інтерпретованим людиною світом з позиції самої людини.

ІІІ.         Якщо ви гойдалися, подорожували літаком, крутилися в петлі Нестерова, то знаєте, що про будь-які відхилення тіла відносно положення Землі повідомляє біологічний «датчик» – вестибулярний апарат. Він міститься у внутрішньому вусі і вимірює прискорення під час обертання в усіх трьох площинах і положеннях тіла відносно центра ваги. Кіт, як би він не падав, завжди приземляється на чотири лапи. Чому так буває? Це питання давно цікавило спеціалістів з теоретичної механіки.

Падання кота вивчали за допомогою зйомок і переконалися, що він дуже вміло управляє рухами тіла, бо у його внутрішньому вусі міститься досконалий вестибулярний апарат, який дуже точно вимірює відхилення тіла від центра рівноваги і прискорення. Як тільки сигнал про відхилення передається в мозок, вступає в дію система регулювання, подібна до технічної.

 

2. Визначте стиль текстів, схарактеризуйте функції часових форм.

І. Миколка прокинувся рано. Досвітня прохолода вливалася у відчинене вікно, повітря було густе і сине, однак півні вже вістували народження нового дня.

Малий заплющився, але спати більше не міг. Передчуття чогось незвичайного, радісного і давно бажаного виповнювало дитяче серце. Зненацька він усе пригадав і підхопився з ліжка, відкинувши важку барвисту ковдру. Таж батько обіцяв взяти його з собою на села!

Сковзнувши з ліжка, Миколка зашелестів сухою пахучою осокою, якою була заслана долівка і зазирнув на другу половину. Матері вже не було, напевно, готує сніданок у дорогу. Батько, розметавши руки, дихав рівно і широко, як богатир із дідових казок. (За Б. Чіпом).

ІІ. У багатьох чудових українських народних піснях оспівано зеленого патріарха лісів. У багатьох віршах постає він як символ незламної сили, могутності та переможного довголіття!

Дуб і справді живе надзвичайно довго. В селі Верхня Хортиця, яке нині перетворилося на передмістя Запоріжжя, височить старезний дуб-велетень, вік якого – понад вісімсот років. Ще за часів Київської Русі з брунатного жолудя проклюнувся паросток і, набираючи сили, згодом перетворився на могутнє розлоге дерево. Під ним проходили слов’янські племена, мешканці південних степів, у його затінку відпочивали, ховалися від дощу або палючого сонця. нині над дубом-велетнем мчать реактивні лайнери, пролітають штучні супутники Землі, а він, як і колись, живе, зеленіє, задумливо шумить серед безкраїх рідних обширів (С. Івченко).

ІІІ. Мовознавство ХХІ століття визначається одночасним співіснуванням багатьох парадигм наукового знання і різноманітних підходів до вивчення усіх аспектів людської мови. Протягом багатьох років мовознавці сучасності намагаються  виокремити найбільш вагомі та найбільш поширені парадигми лінгвістичних досліджень, формуючи оригінальні методології та методики аналізу, а також  специфікуючи дослідницький вектор наукового пошуку.

Традиційно, у науці про мову розрізняють три наукові парадигми:           1) порівняльно-історичну, яка ґрунтується на порівняльно-історичному методі і  властива лінгвістичним дослідженням ХІХ ст.; 2) системно-структурну, основою якої стає слово з усіма його аспектами у межах мовної системи; 3) антропоцентричну, що ґрунтується на дослідженні того, що відбулося і нині відбувається з мовою та інтерпретованим людиною світом з позиції самої людини (З підручника).

ІV. Які пишні села у цім краю бувають весною, коли зацвітуть садки! Одне село зовсім запало в глибоку долину і неначе потонуло в білому цвіту садків, як у молочному озері; друге стоїть на скалистій горі й красується в яблунях та черешнях проти сонця, неначе біле марево в прозорій імлі.

Там десь на широкій долині розлився довгий став; кругом ставка над самим берегом біліє смуга з вишневих та черешневих садків.

Краю мій, який я щасливий, що очі мої втопають у розкошах твоїх далеких обріїв, у дніпрових водах, у білих мальовничих селах на його розлогих берегах (І. Нечуй-Левицький).

3. Визначте стилістичні особливості дієслівних форм, вкажіть їхні стилістичні варіанти.

І. 1. Впасти, згоріти, загинути ладна в ту ж мить (Д. Павличко). 2. – Грицю, Грицю, хоч жениться? – «Не можу одговориться!» (Н. тв.). 3. Вітер хворий віє стиха. Ледве ходе, ледве диха (О. Олесь). 4. Ото як принесеш у пазусі додому гороб’ятко та пустиш у хаті, то бабуся, було, скажуть: – І навіщо б ото я пташенятко мучив? (Остап Вишня). 5. Ходімо краще вечеряти після такого труду (М. Лазорський). 6. А ви чия будете, дівчино? (С. Васильченко). 7. Знов стало тихо, лише стебла хрупотять та час від часу серп бренькне о камінець (І. Франко). 8. – Пішли, хлопці, допоможемо відремонтувати техніку, – звернувся він до товаришів (В. Рєзник). 9. – Сестро, – наказав лікар. – Води не давати. Змочіть йому губи ваткою (О. Чорногуз).

ІІ. 1. Тебе послухай, то ще справді чоловіка на той світ зажену (І. Карпенко-Карий). 2. Іде гроза дзвінка і кучерява садам зомлілі руки цілувать (Л. Костенко). 3. Яку б не відчув я на плечах знемогу, якими б шляхами не йшов, в найтяжчі хвилини гукав на підмогу Надію, і Віру, й Любов (М. Ткач). 4. – Літак готувати до вильоту! (І. Ле). 5. Вранці Маланка його стріла – питала: – Не знати: Будуть землю ділити? (М. Коцюбинський). 6. – Сину, залишив би ти вже свої ковзани та сідав за уроки. 7. ‑ Після уроків забіжиш до бібліотеки і візьмеш книгу. 8. – Виходимо по одному, щоб менше створювати шуму. 9. Із собою брати тільки рюкзаки. Ну, пішли! 10. Розпитуєм Мину Омельковича про сина Гришуню (О. Гончар).

ІІІ. 1. А я задрімала, і сниться мені, буцімто у церкві стою (М. Кропивницький). 2. Якого ж ми раю у Бога благаєм? (Т. Шевченко). 3. Блука осінній вітер поза плотом. Покружляє та у ліс біжить (О. Лупій). 4. Петрик заліз на пічку і з пічки визирає, а я сидю на лаві і тремтю вся (М. Хвильовий). 5. Д р а н к о. Ви хоч би лисину прикрили; блищить на сонці, як бляха у соцького! (М. Кропивницький). 6. Ой, як тяжко розійтись з милим і не знать, чи він любе тебе? (І. Карпенко-Карий). 7. Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була (П. Тичина). 8. Ідіте ж, вірні слуги, принесіте важкий ланцюг з скарбівні щирозлотий (П. Куліш). 9. І як ті вірли крилаті, так думки вгору летять. В голові, як діти в хаті, вдержатися не хотять (Б. Лепкий).

 

Напишіть, будь ласка, у коментарі про виконання домашнього завдання.

 

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.