Розділові знаки в реченні зі словами як, мов, наче, неначе, ніж і под

Таблиця 133. Розділові знаки в реченні зі словами як, мов, наче, неначе, ніж і под.

Наведено правила пунктуації в реченнях зі словами як, мов, наче, неначе, ніж тощо.

Розділові знаки перед структурами з як, мов, наче, неначе, ніж і под.
залежать від граматичних, значеннєвих та стилістичних чинників.
Кому с т а в л я т ь:
1) у складнопідрядному реченні з підрядною частиною:
часу чи умови, приєднаною сполучником як;
означальною, приєднаною сполучником як (мов, немов, наче, неначе, ніби, нібито);

з’ясувальною, приєднаною сполучником як (мов, немов, наче, неначе, ніби, нібито), сполучним словом як;
способу чи міри дії, приєднаною сполучним словом як;
призайменниковою, що приєднана сполучним словом як.
Тільки світи миленькому, як іде додому (Н.тв.).
Після екскурсії до Асканії було таке відчуття, мовби ми побували в оазі серед пустельних пісків.
І вже чув композитор, як народжується пісня (А. Гоян).

Все буде так, як я сказав (І. Котляревський).
Люба не така, як ви її розмалювали (О. Гуреїв).
Примітка 1. Якщо перед сполучником як стоїть заперечна частка не, то коми не ставлять: ЇЇ цікавило не як проводити дослід і не як описати його, а як організувати на це людей (З газети). Коли між часткою і сполучником є вказівний займенник, то кому перед як ставлять: Важливо не те, як сказати, а те, як зробити.
Примітка 2. У складених сполучниках на зразок відтоді як, до того як, з тих пір як, з того часу як, перед тим як, після того як, подібно до того як, такі як, тоді як, у міру того як, у той час як тощо кому ставлять лише один раз: або перед сполучником, або всередині його. Місце коми залежить від змісту речення. Пор.: Кількість захворювань зменшується, у міру того як розгортається й посилюється профілактична робота медичних закладів (З газети). – В міру того, як він голодніє і слабне від утоми й задухи, його думки робляться сумніші (І. Франко).
2) у складнопідрядному реченні з підрядною порівняльною частиною, приєднаною сполучником як (мов, наче, ніж і под.); У хаті стало чорно, неначе хто позатуляв вікна й пооббивав стіни чорним сукном (І. Нечуй-Левицький). Краще добре робити, ніж гарно говорити (Н. тв.).
3) для відокремлення члена речення, уведеного сполучником як (мов, наче тощо), з порівняльним значенням без інших семантичних відтінків – порівняльного звороту; Як парость виноградної лози, плекайте мову (М. Рильський).
4) якщо структура з як є прикладкою, що має додаткове значення причини; Колись Шевченко, як маляр, мріяв був подати у своїх картинах «Живописну Україну» (П. Тичина).
5) для відокремлення порівняльних обставин на зразок наче на сміх, наче побоюючись, як виняток, як зараз, як колись, як навмисне, як (наче) один, як (і) раніше, як спеціально, як тепер і под.; І всі ми, як один, підняли вгору руки… (І. Франко).

Примітка 3. Якщо ці конструкції входять до складу присудка, то їх комами не виділяють: Учорашній день був як завжди.

6) перед сполучником як-от, (як наприклад), що стоїть після узагальнювального слова перед однорідними членами речення; М’який знак не пишуть після ц в деяких вигуках, як-от: бац, клац (З підручника).
7) якщо за допомогою сполучників як, мов, наче введено вставні і вставлені конструкції, які зазвичай не мають порівняльного значення; Я, як бач, знайшов собі захист і роботу (Панас Мирний). Дивися, дитино, оце козаки (ніби мені каже), на всій Україні високі могили (Т. Шевченко).
8) у частці не що інше, як… та в аналогу частки не хто інший, як…; Те, що її зацікавило, було не що інше, як троє осідланих коней під ґанком вілли (М. Коцюбинський).
Кому (коми) н е с т а в л я т ь:
1) якщо перед порівняльним сполучником стоїть прислівник майже (зовсім, цілком), частка навіть, що разом з порівняльним сполучником має значення частки; Розумні очі дивилися з портрета зовсім як живі.
2) якщо слово як (мов, наче тощо) є часткою і входить до складу іменної частини порівняльного присудка; Очі як зірочки (Панас Мирний). Той вірш був як свобода. Той вірш був як зітхання (Л. Костенко).
Примітка 4. За наявності спеціальної паузи, у разі логічного наголошування – для вираження експресії, для зосередження особливої уваги на присудку – між підметом та складеним іменним присудком, що має порівняльне значення, ставлять т и р е: Вода – як скло (Л. Глібов). Книга – мов душа розкрита (О. Ющенко).

3) у сталих сполученнях на зразок люди як люди, світ як світ, хата як хата тощо для позначення звичайності, типовості предмета, де структура з як є іменною частиною складеного присудка; – А ви не скажете, як ваш голова колгоспу? – Голова як голова, – невиразно відповів Данило (М. Стельмах).
4) якщо слово як є підсилювальною часткою і вжите з присудком, вираженим дієсловом доконаного виду, для передавання раптовості дії; Коли як вискочать з двору дві собаки! (І. Нечуй-Левицький).
5) якщо слово на зразок мов, мовби, немов, немовби, немовбито, наче, неначе, неначебто, ніби тощо є часткою і вжите з членом речення для надання відтінку неповної достовірності, припущення, сумніву, непевності щодо вірогідності повідомлюваного; Два величезних пароплави наче запалили море (Ю. Смолич). Тепер мовби трошечки легше (Леся Українка). Мені приємно було, бувши на чужині, опинитись враз немов у закутку Вкраїни, серед чепурних хат, густих садків, рідної гутірки (М. Коцюбинський).
6) якщо структура з як є прикладкою і має значення ’у ролі кого, чого’; ’будучи ким- , чим-небудь’; У національну історію Г. Сковорода ввійшов як філософ, письменник-байкар, поет, перший український лірник (В. Денисенко).
7) перед стійким висловом на зразок як ведеться, як є, як пощастить, як сказати ’сумнівно’, ’невідомо ’ і под., що є головним членом односкладного речення; То як кому пощастить.
8) перед стійким висловом без порівняльного значення із семантикою ’добре ’, ’відповідно до норм’, ’за певними правилами’ на зразок як водиться, як годиться, як личить, як належить, як повинно бути, як слід, як треба, що в реченні є обставиною способу дії; Треба як личить стрінути дорогих гостей (Панас Мирний).
Примітка 5. Кому ставлять, якщо такий стійкий вислів є головним членом підрядної частини: Натираю міцним часником чорний хліб, як годиться (П. Перебийніс).
9) у стійких висловах не знати як ’дуже, надто, надзвичайно, особливо’, страх як ’надто, дуже сильно’, що в реченні є обставинами способу дії; Але тато, підбадьорюючи, каже, що в нього син не ледащо, і за це я не знати як вдячний йому (М. Стельмах).
10) перед стійким висловом без порівняльного значення на зразок як був (була, були) ’не перевдягаючись’, як завгодно ’будь-як’, ’за бажанням’, як коли ’подеколи, часом’; ’по-різному, неоднаково’, як кому (кому як) ’по-різному, неоднаково’, як мінімум ’найменш, мінімально’, як світ ’дуже рано’, як стій ’негайно’, як стій та дивись ’без видимих причин’, що в реченні є обставиною; Вже ж пізно. А завтра як світ на степ іти (А. Головко).
11) після частки на зразок бач, он, ось, то перед прислівником як із семантикою ’дуже, надто’ на позначення високого ступеня вияву дії чи стану; … ця клятість аж он як зараз виявила себе (О. Гончар).
12) у стійких сполуках тут як тут ’дуже швидко, раптово з’являтись у потрібному місці’; ’дуже швидко, не гаячись’; хоч як ’будь-як’, ’за бажанням’; хоч як хоч ’не знати як, невідомо як’; Коли дивлюсь – задовго до обходу лікарка моя тут як тут (І. Муратов).
13) у сполученнях не раніше як, не пізніше як, (не) більш як / ніж, (не) менш як / ніж, (не) довше ніж, що є аналогами прислівника, за умови називання часової чи кількісної межі без порівняння; За сучасними даними, час заснування Києва визначається не пізніше як серединою 1-го тисячоліття нашої ери (З підручника).
14) перед образними фразеологізованими висловами порівняльного значення на зразок мов (як) баран на нові ворота, мов більмо в оці, мов води в рот набрав, мов горох при дорозі, мов з хреста знятий, мов корова язиком злизала, мов курка лапою, мов не було, мов рукою зняло, мов (як) у воду впав, мов (як) у воду опущений, як знайдеш, як водою змило, як грім з ясного неба, як муха в окропі, як ніде нічого, як риба об лід, як сніг на голову, як укопаний, як стій і под.; Чого в молодості навчишся, те на старість як знайдеш (Н. тв.). Сон із Костя як рукою змило (С. Васильченко).
Примітка 6. Образні порівняння відокремлюють лише тоді, коли: а) в основній частині речення є співвідносне із підрядним сполучником вказівне слово так, такий: Тільки я переконався, що нам дворянство так личить, як корові сідло (І. Карпенко-Карий); б) вони мають уточнювальне значення: На одну мить тоненька, як голка, смужечка світла врізується в темряву (В. Козаченко); в) автор надає їм особливого змістового навантаження, пор.: Він, як ошпарений, кинувся в хату (Панас Мирний). – Я мов ошпарений бігав кругом хати (Є. Гуцало).
15) перед першою частиною парних градаційних сполучників як … так і, як не … то; Це стосується як матеріальної сфери, так і духовної (З газети).
Примітка 7. Якщо зворот починається на як і, то кому ставлять: У її очах, як і на всьому обличчі, світилася радість.
16) посередині складених сполучників тимчасом як, перш ніж; Термос слід ополіскувати гарячою водою щоразу, перш ніж налити в нього чай або каву.
17) у питальному реченні після частки а (і, то, але тощо) перед питальним прислівником як. А як тобі тут у нас? (О. Гончар).

Напишіть, будь ласка, у коментарях про опрацювання цього матеріалу.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.