Стилістика дієслівних форм і незмінних слів

Дібрано тренувальні вправи на визначення стилістичних функцій дієприкметників та дієприслівників, форм на -но, -то, прислівників, службових слів.

1. Особливості вживання і стилістичні можливості дієприкметників.

2. Стилістика форм на но, то і дієприслівників.

3. Стилістичне вживання прислівників.

4. Стилістика прийменників.

5. Стилістичні функції сполучників, часток і вигуків.

Вправи

1. І. Прокоментуйте, як використовує можливості української мови М. Пилинська, перекладаючи дієприкметники в романі «Золоте теля» І.Ільфа та Є. Петрова.

Російський текст	Переклад українською мовою
1. Она схватила со стола уже засохший бутерброд и подступила к голодающему.	Вона схопила зі столу засохлий бутерброд і посунула на голодуючого.
2. Успокоенный, он снова заснул, но вместо лица обожаемого монарха тотчас же увидел председателя месткома.	Заспокоєний, він знову заснув, але замість обличчя обожнюваного монарха одразу ж побачив голову місцевкому.
3. Высокие договаривающиеся стороны переругались в первую же минуту.	Високі договірні сторони перегризлися в першу ж хвилину.
4. К утру побелевший от бессонницы Александр Иванович забрёл на окраину города.	На ранок блідий від безсоння Олександр Іванович забрів на околицю міста.
5. В глубине помещения толпились школьники, осведомлявшиеся насчёт дефицитных тетрадей.	У глибині помешкання юрмилися школярі, цікавлячись дефіцитними зошитами.
6. Насытившийся Балаганов благодарно взглянул на своего спасителя и начал рассказ.	Попоївши досхочу, Балаганов вдячно глянув на свого рятівника і почав розповідь.
7. Сдружившиеся дети лейтенанта Шмидта вышли из-за угла и подступили к окну председательского кабинета.	Діти лейтенанта Шмідта, що вже встигли потоваришувати, вийшли з-за рогу і стали під вікном голови виконкому.
8. Поднаторевший в торжественных финишах Козлевич лихо осадил машину перед самой трибуной.	Козлевич уже набив руку на урочистих фінішах і спинив машину перед самісінькою трибуною.
9. Убегавший часто оглядывался назад.	Утікач щоразу озирався.

10. Лагерь купающихся был многолюден.

Табір купальників був багатолюдний.

ІІ. Запропонуйте свій варіант перекладу російських дієприкметників у повісті М. Гоголя «Майська ніч, або утоплена».
1. На конце стола курил люльку один из сельских десяцких, составлявших команду головы. 2. И задумавшийся вечер мечтательно обнимал синее небо. 3. Орлиный глаз его, как вечереющее солнце, начинал мало-помалу жмуриться и меркнуть. 4. Одинокий глаз головы был устремлен на окно. 5. Месяц, остановившийся над его головой, показывал полночь. 6. На почетном месте сидел гость – низенький, толстенький человечек, с маленькими, вечно смеющимися глазками. 7. При свете месяца блистало лицо стоявшей перед ним девушки... Это Ганна! Но кто же этот высокий человек, стоявший к нему спиной? 8. В это время стали приближаться они к небольшой, почти повалившейся на землю хате. 9. Под окном послышался шум и топанье танцующих.
2. І. Прокоментуйте вживання дієприслівників і безособових форм на -но, -то.
1. Згадуючи дитинство, мені уявляється квітучий луг над річкою. 2. Сидя так близько від телевізора, псується зір. 3. Читаючи оповідання, у мене виник інтерес до сюжету. 4. Лише зробив усі домашні завдання, ти можеш відпочити. 6. У мовах із слабко розвиненою системою префіксації значну увагу було приділено морфемам, що нагадують префікси. 9. Ініціативу студентської ради щодо проведення Дня студента підтримано ректором університету.
ІІ. Виділені присудки, де це можливо, перетворіть на дієприслівники. Перед цим з’ясуйте, чи однаково важливі обидва присудки в кожному реченні, чи одного діяча вони стосуються.
1. Біжать низько по небу хмарки й волочать за собою тіні по землі. 2. Хлопчина дивиться й дивується. 3. А що коли наступити ногою на тінь і притримати її? 4. Чи зупиниться хмарка, чи побіжить далі? 5. Хлопець став на тінь, але тінь накрила його, і хмарка побігла далі.
3. Визначте стиль уривків, проаналізуйте семантику і роль прислівників.
І. Раненько вдосвіта ви берете рушницю, весло, кошик, де покахкує крякуха, і йдете на Кирмасове озеро… Тепло. Кукурікають півні. Спереду вдалині темніє ліс. Праворуч блищить Оскіл, потихеньку шумлять очерети. Ви пильно вдивляєтесь ліворуч, де мають бути стіжки сіна… Над очеретом стрілою метнулося чиря… Високо-високо проплив над озером табун крижнів. Не приземлився на крякушин заклик, помчав далі. Не всі обов’язково сідають, але часто-густо все-таки сідають. Обережненько, тихесенько колупаючись у рясці, лиска пливе до крякухи… Ось летить зграя чирят. Вони падають на озеро, ніби їх хтось із підситка висипав. Але падають далеченько від крякухи, врозбрід, не купою. Впали і хвилинку сидять, мов опудала нерухомі. А потім уже поволеньки починають одне до одного підпливати (За О. Вишнею).
ІІ. Українська літературна мова є складною системою синонімічних засобів вираження. Отже, перед кожним мовцем раз у раз постають питання, який мовний елемент необхідно вибрати, як краще сформулювати думку, яким лексико-граматичним одиницям віддати перевагу в тій чи тій мовній ситуації. Вивчає змістові та емоційні відмінності паралельних одиниць різних мовних рівнів окремий розділ мовознавства – практична стилістика. Її завдання – навчити оцінювати виражальні й експресивні можливості мовних засобів і доцільно використовувати їх, ураховуючи конкретну ситуацію спілкування. Практична стилістика аналізує засоби мови насамперед щодо відповідності нормам – соціально закріпленим правилам, обов’язковим для всіх носіїв мови (З посібника).
ІІІ. Уявіть собі життя без болю. Ви порізали палець, але немає ніяких неприємних відчуттів. Так не буває? Ні, виходить, буває! В історії медицини відомо не менш як сто таких випадків.
Батьки Христини (США) помічали, як дівчинка ще змалку «терпіла» надзвичайно гострий біль. Вона навіть не плакала, коли поламала ногу. Дівчинка просто не знала, що таке біль. Причини цього рідкісного явища ще не з’ясовані. Однією з гіпотез є припущення про відсутність в організмі людини речовини «Р». Якщо організм не виробляє її достатньо, больове відчуття не виникає (Із журналу).
4. І. Відредагуйте речення, поясніть свої зміни.
1. Ліцензія – це письмовий дозвіл, що дає право на ведення діяльності по створенню та використанню телерадіопрограм. 2. Додамо, що із-за воєнних поразок різко послабли міжнародні позиції країни. 3. Госпрозрахунок при умові його послідовного впровадження стає матеріальною основою соціальної справедливості. 4. При зустрічі мова йшлася про відношення профспілок до вирішення проблем соціального захисту. 5. Успішність засвоєння курсу «Основи стилістики» в значній мірі визначається глибокими знаннями із суміжних дисциплін. 6. Всім корисно знати: чим більше ми рухаємося на свіжому повітрі, тим довше залишатимемося молодими. 7. Як відомо, кожен може прийти до Голівуду і запропонувати себе в якості актора.
ІІ. Перекладіть на українську мову, поясніть морфологічні відмінності.
1. Поезд, согласно летнему расписанию, прибыл в Киев в шесть часов утра. 2. Вопреки предсказаниям, день выдался солнечным. 3. Несмотря на усталость, мы сразу же поехали в музей под открытым небом. 4. Я шел быстро, не смотря себе под ноги. 5. Экскурсовод окончил свой рассказ, благодаря слушателей за внимание. 6. Благодаря усилиям работников музея здесь собраны ценнейшие экспонаты со всей Украины.
5. Визначте стилістичні особливості службових слів та вигуків, укажіть можливість синонімічної заміни.
1. Попри величезний вибір китайської дешевої продукції сумнівної якості вітчизняний споживач уже давно скучив за якісним недорогим «своїм». 2. З метою утримання кваліфікованих кадрів підприємства можуть запроваджувати виплату винагороди за результатами роботи. 3. Державна кваліфікаційна комісія проводить свої засідання згідно з розкладом. 4. Аварія сталася через порушення правил техніки безпеки (З газет). 5. Я хотів би, панно Крушельницька, аби ви вчилися в моєму класі (В. Врублевська). 6. Ох, той щоденник… Хоч би він не потрапив до чужих рук (М. Стельмах). 7. – Ти ба! Що воно за такий беручкий начальник в області об’явився?! (В. Лігостов). 8. За колодою, за дубовою, там козинії роги (Нар. пісня). 9. Коби хоч Федора тут не було, – думав собі (О. Маркуш). 10. Цить! Хай говорить серце; Га? Що таке? Вже знов якась мара? Цур-пек! Щезай; О, матуся вам буде дуже рада; …Не жаль мені, що молодою згину, А жаль – о, лютий жаль, що пропаду даремно (Із тв. Лесі Ук¬раїнки). 11. О, чого це ти такий серди¬тий? (Г. Тютюнник). 12. Скоро вже має прийти листоноша… О! йде (М. Коцюбинський). 12. А далеко Кривушина? — О, далеченько… більш як сорок верств (Марко Вовчок). 13. О, за це молодець! — похвалить батько (А. Головко). 13. О, скільки буде вас…, таких хороших днів, як то було колись (В. Сосюра). Оце ще! Хіба ж я справді дурна? Хіба ж неправда?; Ось і дуб той кучерявий...; Нехай би сміялись, та там море грає (Із тв. Т. Шевченка).