Практичне заняття № 6
Повні та неповні речення. Парцельовані конструкції
Дібрано тренувальні вправи для характеристики неповних речень і парцельованих конструкцій.
Запитання і завдання для самоконтролю
1. Схарактеризуйте категорію повноти/неповноти речення. Хто досліджував неповні речення?
2. За якими ознаками класифікують неповні речення? Назвіть типи неповних речень, наведіть приклади.
3. Що таке контекст у синтаксисі?
4. Які речення є контекстуальними? Які члени речення можуть бути опущені? Чому? Наведіть приклади.
5. У чому специфіка ситуативних неповних речень? Наведіть приклади.
6. Які речення є еліптичними? Схарактеризуйте семантику нульового компонента в еліптичних реченнях, наведіть приклади.
7. Зіставте поняття неповне речення та односкладне речення. Наведіть приклади.
8. Яка особливість пунктуації в неповних реченнях? Наведіть приклади.
Хід заняття
І. Перевірка домашнього завдання: впр. 63 (7−11); 66.
63. Вкажіть неповні речення, визначте їхній тип, встановіть, які члени речення відсутні. Поясніть пунктуацію в неповних реченнях.
7. В гущавину доріжка по папороті, повз сизих кущів (Із тв. М. Хвильового). 8. – Ну що? – Відмінно (Розм.). 9. Прагу врятовано від руйнування, а мешканців її – від винищення (О. Гончар). 10. Бджілоньки – на квіти, дітоньки – до школи (М. Підгірянка). 11. Колючу шкарлупу розбиває об бруківку обважнілий каштан. Гладенький. Візьми у долоню, щоб надовго зберегти тепло цієї осені (О. Підпала).
66. Схарактеризуйте парцельовані конструкції, вкажіть різновид парцелята.
1. Сонце хилилось до багряного обрію. Заплуталось у верховітті дерев. Червоне, як шмат металу, готового лягти на ковадло (Ю. Збанацький). 2. Щоранку з далечі побережної з’являється він. Син чийсь. 3. Хлопцеві пригадалися осінні мряки-тумани десь біля Тиси. Довгі-предовгі ночі, багнисті темні поля, хриплі команди. 4. З одного краю селища сага блищить, з другого – облуплений собор біліє. Старовинний, козацький. 5. Раптом над самою головою небо заграло. Милозвучно, потужно, свіжо. 6. Десь там, в самій душі, яблука торохтять. Спілі до краю (Із тв. О. Гончара). 7. Небо поскидало із себе всі нічні хмаринки. Голубилося. Очікувало сонця… Промчала одна машина. Друга (Є. Дудар).
ІІ. Тренувальні вправи:
1. Вправа 64. Запишіть відредагований діалог, підкресліть члени речення (головні чи другорядні), які залишилися. Чому можливий пропуск інших членів речення? Яким типом неповних речень є відредаговані репліки?
– Ти бачила рок-оперу „Енеїда”? – Я бачила рок-оперу „Енеїда”. – Коли ти бачила рок-оперу „Енеїда”? – Я бачила рок-оперу „Енеїда” минулої неділі. – Ти сама ходила до театру? – Я ходила до театру з подругою. – Рок-опера тобі сподобалась? – Рок-опера мені дуже сподобалась.
2. Визначте тип неповних речень (чи неповних предикативних частин складного речення), встановіть, які члени речення відсутні, а в еліптичних − і їхню семантику; поясніть пунктуацію. Парцельовані конструкції аналізуйте за зразком розбору.
1. Як же це ти, Віталику? Чому ти не прив’язав? (О. Гончар). 2. Я йому слово, а він мені десять (Н. тв.) 3. За роботою люди й про біду забули. Та не дуже (Б. Лепкий). 4. Ні кола, ні двора (Н. тв.) 5. Квітку метелик цілує, обрії − сонце, вітер − берізку німу (В. Сосюра). 6. Небо поскидало із себе всі нічні хмаринки. Голубилося. Очікувало сонця (Є. Дудар). 7. На пам’ять свою скаржиться кожен, а на розум ніхто (Н. тв.). 8. Зараз не збори. Негайно всі в поле! (О. Гончар). 9. Сам без душі і довкола себе бездушність розпускає. Пустоту (І. Рябокляч). 10. Ой літає орел сизий, а за ним орлята (Т. Шевченко). 11. За роботою люди й про біду забули. Та не дуже (Б. Лепкий). 12. Над головою синє небо. На ньому − лагідне травневе сонце (Є. Дудар). 13. А тепер куди? − запитав Павлюга Козакова (Олесь Гончар). 14. Вересень пахне яблуками, а жовтень − капустою (Н. тв.). 15. Я йому про цибулю, а він мені про часник (Н.тв.). 16. Встає хмара з-за лиману, а другая з поля (Т. Шевченко). 17. Потім − ніколи ніхто вже не бачив її. Бо ніч була темна, її остання ніч (А. Головко).
3. Вправа 65. У наведених прислів’ях опустіть повторювані слова, речення запишіть. У яких реченнях, на вашу думку, слід поставити тире? Чому? Яке значення виділеного слова?
1. Пташка красна своїм пір’ям, а людина красна своїм ім’ям. 2. Весна багата на квітки, а осінь багата на сніпки. 3. Птаха пізнати по пір’ю, а пана пізнати по халявах. 4. Чужу біду на воді розведу, а своїй біді і кінця не знайду. 5. Як тягли ведмедя до меду, то урвали ведмедеві вуха, а як тягли ведмедя від меду, то урвали ведмедеві хвоста. 6. День гуляє, два дні слабий, а на третій день вихідний.
ІІІ. Тестування онлайн (за посиланням).
ІV. Домашнє завдання: Еквіваленти речення. Вправа 69 (ІV).
69. Підкресліть граматичні основи. Речення розберіть за схемою – пункти 1–9 (уже без пояснень − після кожного речення; у складних реченнях аналізуйте кожну предикативну частину); еквіваленти речення теж розбирайте за схемами. Поясніть пунктуацію в неповних реченнях та при еквівалентах речення − за таблицями!
ІV. Малий набирає відваги, потайки горнеться до батька й шепоче:
– Тату…
Батько не обзивається.
– Тату!.. – підвищеним голосом.
– Чому ти не спиш? – каже батько. – Де той цвіркун сидить? – У печі. – Чи можу я його піймати? – Що ж ти з ним? У борщ укинеш? – Я хотів одну пташку в лозині піймати. Велику, чорну. Вже був би зловив, та вона пурхнула і відлетіла. – То треба було їй на хвіст солі насипати. – Ні. Тож тільки зайців так ловлять сіллю… Солі я не мав. – Іншим разом візьми. (За У. Самчуком)
Напишіть, будь ласка, у коментарі про виконання домашнього завдання