Домашнє завдання 11

Основи української пунктуації

 

Дібрано тренувальні вправи для закріплення пунктуаційних норм сучасної української літературної мови.

 

Навчально-методичний посібник «Сучасна українська літературна мова. Практичний синтаксис складного речення» (Сімферополь, 2012).

1) С. 41, вправа 3.

 

Поясніть уживання крапок (таблиця 112).

1. Згадалося все йому – і давня давнина… 2. Раз Вовк тихесенько підкрався… Всім відомо, куди він звик ходити (Із тв. Л. Глібова). 3. Я ж увесь свій вік воював з … бабою (Остап Вишня). 4. Я не просив… А, розумію, се проти мене змова… Чорт… я не попущу… Покликать Антошу… (М. Коцюбинський). 5. – Ой, лишенько… бабусю… Ой… горенько тяжке… – з плачем ледве вимовляла дівчинка (Панас Мирний). 6. Рубіжне… знову путь… Володине… Кабаннє… нарешті Сватове (В. Сосюра). 7. З’явилися проліски, ніжні, тендітні… (І. Нехода). 8. На майдані пил спадає. Замовкає річ… Вечір. Ніч (П. Тичина). 9. Караюсь, мучуся… але не каюсь!.. (Т. Шевченко). 10. Щорс стояв біля вікна. Він був прекрасний… Більше ми його не бачили (О. Довженко).

 

2) С. 43, вправа 8 (І).

 

Зробіть пунктуаційний розбір тексту за зразком.

І. Лада

Про щасливу сім’ю кажуть: «Живуть ладно». «Ладо моє!» – так кликала-плакала князя Ігоря Ярославна. «Ладанками» називають весільні пісні лемків. Оце і все, що залишилося нам на згадку про давню слов’янську Ладу – богиню вірного подружжя, любові та щастя. Ще в ХVІІ столітті хлопець і дівчина, що збирались одружитися, приносили жертви богині, співали про неї пісні, сподіваючись на щасливе подружнє життя.

Богиня Лада шанувалася багатьма слов’янськими народами, наприклад, поляки відзначали її свято цілий місяць – з 25 травня по 25 червня – і приносили в жертву богині білого півня (За Г. Бондаренко).

 

Напишіть, будь ласка, у коментарях про виконане домашнє завдання.

 

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.