1. Лекція 2. Типологія словосполучень

Типологія словосполучень

Названо критерій виділення словосполучень, схарактеризовано типи словосполучень за морфологічним вираженням компонентів, за ступенем їхнього злиття і за будовою.

План

1. Поняття про словосполучення. Критерій виділення словосполучень.
2. Словосполучення і сполучення слів, слово, речення.
3. Типи словосполучень за морфологічним вираженням компонентів. Структурна схема (модель) словосполучення.

4. Типи словосполучень за ступенем злиття компонентів.
5. Типи словосполучень за будовою.

 

Література до теми

Ачилова В. П. Синтаксис і пунктуація української мови. Таблиці, схеми, зразки розбору : навч. посібн. / В. П. Ачилова. – Сімферополь : ВД «АРІАЛ», 2013. – С. 15–20.

Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис : підручник / І. Р. Вихованець. – Київ : Либідь, 1993. – С. 181–213. http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0000842

Дудик П. С. Синтаксис української мови : підручник / П. С. Дудик, Л. В. Прокопчук. – Київ : Академія, 2010. – С. 20–36. http://194.44.152.155/elib/local/sk756566.pdf

Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис : монографія / А. П. Загнітко. – Донецьк : ДонДУ, 2001. – С. 48–67. https://www.studmed.ru/zagn-tko-a-p-teoretichna-gramatika-ukra-nsko-movi-sintaksis_d96c254c2af.html

Сучасна українська літературна мова. Синтаксис ; за заг. ред. І. К. Білодіда.  – Київ : Наук. думка, 1972. – С. 51–66. http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0002690

Удовиченко Г.М. Словосполучення у сучасній українській літературній мові / Г. М. Удовиченко. – Київ : Наук. думка, 1968. – 227 с.

Украинская грамматика. – Київ : Наук. думка, 1986. – С. 252–282.

Шульжук К.Ф. Синтаксис української мови : підручник / К. Ф. Шульжук. 2-ге вид., доп. – К. : Академія, 2010. – С. 31–44. http://chtyvo.org.ua/authors/Shulzhuk_Kalenyk/Syntaksys_ukrainskoi_movy/

 

1. Поняття про словосполучення. Критерій виділення словосполучень

 

Таблиця 11. Критерій виділення словосполучень

Критерієм виділення словосполучень є тип синтаксичного зв’язку між словами.

Словосполученням вважають такі конструкції, компоненти яких поєднані:
предикативним, сурядним, 
підрядним зв’язками  (П. Фортунатов, О. Пєшковський, М. Петерсон, О. Шахматов, В. Ярцева, автори Довідника 1996, І. Ющук): учень пише, батьки і діти, три класи 
сурядним і підрядним зв’язками

(В. Бєлошапкова, О. Гвоздєв, О. Мельничук, І. Вихованець, К. Шульжук): чорний і червоний, блакить неба
 тільки підрядним зв’язком

(В. Виноградов, М. Прокопович, Н. Шведова,
Г. Удовиченко, А. Загнітко,
автори шкільного підручника): 
полум’яне слово, дума про козака, зовсім недавно
Словосполучення – це синтаксична одиниця, утворена семантичним і граматичним поєднанням за законами мови двох чи більше повнозначних слів на основі підрядного зв’язку.
Одне зі слів у словосполученні є головним, інше (інші) – залежним (залежними). Від головного слова до залежного ставлять переважно одне, рідше – два синтаксичні (природні) питання:
 х            який?                    х            яка? з чим?
промінь сонця                   тарілка з пиріжками
Примітка. У реченні одне й те ж слово може входити до кількох словосполучень і займати позицію як головного, так і залежного слова: Я виразно почув журливо-поважний голос української пісні (М. Коцюбинський) [почув (як?) виразно; почув (кого? що?) голос; голос (який?) журливо-поважний; голос (який?) пісні; пісні (якої?) української].

 

Таблиця 12. Різновиди запитань до залежного слова

Приклади Морфологічне запитання Форма Синтаксичне запитання Синтаксична роль
1) плоди горобини кого? чого? Р. відм. які? означення
2) сукня з шовку з кого? з чого? Р. відм. яка? означення
3) будинок біля озера біля кого? біля чого?  Р. відм. який? означення
4) відпочивати на морі на кому? на чому? М. відм. де? обставина місця
5) подарувати на щастя на кого? на що? З. відм. навіщо?  обставина мети
6) зблідлий від страху від кого? від чого?  Р. відм. з якої причини?  обставина причини
7) не працюючи, не будеш ситий що роблячи? дієприслівник за якої умови? обставина умови
8) стогне, зламавши крила що зробивши? дієприслівник з якої причини? обставина причини

 

2. Словосполучення і сполучення слів, слово, речення

 

Таблиця 13. Сполучення слів

Сполучення слів – це такі поєднання слів у реченні, які не становлять словосполучення:

 

1. Предикативне сполучення слів (граматична основа речення – підмет і присудок). Сонце заходить.
2. Сурядне сполучення слів (однорідні члени речення). читає і пише, хлопчики й дівчатка
3. Повнозначне слово + службове слово (прийменник, частка). неподалік школи, ходив би, хай скаже
4. Складена форма слова:
а) числівник;
б) прислівник;
в) форма майбутнього часу;
г) форма давноминулого часу;
ґ) форма ступеня порівняння прикметника чи прислівника.
сімдесят чотири
до сих пір
будемо вчитися
сиділи були
більш яскравий, найменш зрозуміло
5. Фразеологізм (так зване фразеологічне словосполучення). точити ляси, тримати язик за зубами
6. Лексикалізоване сполучення слів (так зване лексичне словосполучення), або номінативна єдність слів:

а) складна власна назва;
б) неоднослівний термін;
в) перифраза.
 

 

Біла Церква, ООН, Леся Українка
білий гриб, член речення
чорне золото, живе срібло

 

3. Типи словосполучень за морфологічним вираженням компонентів. Структурна схема (модель) словосполучення

 

Таблиця 16. Типи словосполучень за морфологічним вираженням головного слова

Тип Приклади Структурні схеми (укр.) Структурні схеми (лат.)
1. Іменне:
а) іменникове;
б) прикметникове;
в) числівникове;
г) займенникове
 

солов’їна мова
ледве теплий
двоє друзів
ми з братом
 

прикм. + хім.
присл. + хприкм.
хчисл. + ім. у Р. в.
хзайм. + з + ім. в О. в.
 

N + A
A + Adv
Num + N2
Pron + з + N5
2. Дієслівне:

а) особова форма;

б) інфінітив;

в) дієприкметник;

г) дієприслівник;

ґ) форма на -но, -то
 

схвилювала серце

іти гаєм

давно забутий

ідучи до школи зачинено на обід
 

хдієсл. + ім. у З. в.

хінф. + ім. в О. в.

присл. + хдієприкм.
хдієприсл.+ до + ім. у Р. в.
хдієсл. + на + ім. у З. в.
 

V + N4

V + N5

V + Adv

V + до + N2

V + на + N4
3. Прислівникове надзвичайно важливо   присл. + хприсл.  Adv + Adv
Словосполучення будують за певним абстрактним зразком, який називають структурною схемою (моделлю) словосполучення. У структурній схемі вказують: 1) морфологічне вираження компонентів, 2) якщо є, прийменник при залежному слові, 3) у разі керування — відмінок залежного слова.
У м о в н і     п о з н а ч е н н я:
N (Nomen) – іменник; Pron (Pronomĭna) – займенник;
A (Adjectīvum) – прикметник; V (Verbum) – дієслово;
Num (Numeralia) – числівник; Adv (Adverbium) – прислівник.

 

4. Типи словосполучень за ступенем злиття компонентів

 

Таблиця 18. Типи словосполучень за ступенем злиття компонентів

І. Синтаксично вільне, у якому кожен компонент словосполучення зберігає самостійне значення і є окремим членом речення: глибоке озеро, побачили товариша. 
ІІ. Синтаксично зв’язане (нечленоване, неподільне, нерозкладне, цілісне), яке є одним членом речення, оскільки головне слово семантично неповне, а залежне містить основне семантичне навантаження члена речення. Цілісність деяких словосполучень виявляється тільки в складі речення.
1. Кількісно-іменне:
а) кільк. числ. 1, 2, 3, 4 + хім. у Н. чи З. в.

(N ¼ + Num); 
б) хкільк. числ. у Н. чи З. в. + ім. у Р. в.

(Num ¼ + N 2). 
дві сестри


десять зошитів, кілька учнів 
2. Ім. [числівникового походження] + ім. у Р. в. (N + N 2).  сотні людей
3. Ім. [зі знач. міри, сукупності] + ім. у Р. в.

(N + N2).
метр ситцю
Примітка 1: Щоб визначити, чи словосполучення зв’язане, слід замінити залежний компонент-іменник на прикметник. Якщо заміна неможлива, словосполучення синтаксично зв’язане (ситцевий метр), а якщо можлива – синтаксично вільне (пор.: зграя вовківвовча зграя) [І. Вихованець, В. Бєлошапкова]. 
4. Числ. /займ. у Н. в. + з + ім. / займ. у Р. в. (Num1 / Pron1 + з + N2 / Pron2) – значення вибірковості. хтось із групи
5. Ім. / займ. у Н. в. + (разом) з + ім. / займ. в О. в. (N1/Pron1 + (разом) з + N5/Pron5) – значення сумісності батько із сином
Примітка 2: Під час виділення словосполучення з речення слід враховувати форму числа дієслова-присудка: якщо дієслово у множині, словосполучення зв’язане, якщо в однині – це два різні члени речення
Пор.: Батько разом із сином купалися в морі. – Батько разом із сином купався в морі [І. Вихованець].
6. Ім. з ослабленим лексичним значенням + іменна частина мови (прикм., дієприкм., числ., займ., форма непрямого відмінка ім.), яка розкриває це значення і стає семантичним центром словосполучення. дівча лагідної вдачі, парубок з русявим волоссям, прийти о четвертій годині;
[Батько був] справедливою людиною
Примітка 3. Вилучення залежного слова зумовлює втрату запрограмованого змісту, його викривлення, пор.: достойний кращої долідостойний долі. Головне слово вилучити можна (достойний кращого) або можна перетворити словосполучення на складне слово (дівчина з карими очимакароока дівчина). 
7. Неподільні обставини, побудовані за моделями:

а) від + ім. у Р. в. + до + ім. у Р. в.

(від + N2 + до + N2)
б) з + ім. у Р. в. + в + ім. у З. в.

(з + N2 + в + N4)
від села до села


з міста в село
Примітка 4: У реченні це словосполучення виступатиме зв’язаним, якщо його компоненти не розділені іншими членами речення.
8. Складені і складні присудки (крім поєднання іменних частин мови з абстрактними дієсловами-зв’язками на зразок будемо вихователями).  хотіли працювати, здається зрозумілим, могла стати вчителем
9. Неподільні метафоричні сполуки (іменник у переносному значенні в Н. в. + іменник у прямому значенні в Р. в.).  крила надій, течія спогадів

5. Типи словосполучень за будовою

 

Таблиця 19. Типи словосполучень за будовою

Просте (непоширене) Складне (поширене)
1) два повнозначні слова:
бурхливий потік;
1) три (і більше) повнозначні слова:
укинути листа в скриньку;
2) слово + фразеологізм:
працювати не покладаючи рук;
2) слово + синтаксично зв’язане словосполучення:
купити два олівці;
3) слово + складена форма:
будемо писати диктант,
найбільш важлива справа;
 3) слово + поширений відокремлений член речення:
небо, потемніле від дощової хмари.
4) слово + лексикалізоване сполучення слів: 
зірвали білий гриб.
 4) слово + однорідні члени речення:
відвідувати музеї, виставки, театри.
5) просте словосполучення + головне чи залежне слово: густий дубовий ліс, достойний кращої долі.

 

 

Напишіть, будь ласка, у коментарі про опрацювання теоретичного матеріалу.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.