Т. 114. Тире між групою підмета і групою присудка

 

Таблиця 114. Тире між групою підмета і групою присудка

 

Наведено правила, за якими між групою підмета і групою присудка тире ставлять, не ставлять або ж коли тире є факультативним розділовим знаком.

 

Між групою підмета і групою присудка ніколи  н е  с т а в л я т ь  кому, навіть якщо там чути паузу: Зоря моя вечірня / простилає останні смуги на хисткій воді (М. Рильський). З усіх розділових знаків між підметом (групою підмета) і присудком (групою присудка) може стояти тільки  т и р е.
1. Тире  с т а в л я т ь  у реченні з нульовою дієслівною зв’язкою, якщо:
1) перед присудком є вказівні частки то, це, ось, (це) значить; Життя без книг – це хата без вікна (Д. Павличко).
2) підмет і присудок чи один з них виражені неозначеною формою дієслова Сиротою жити – сльози лити (Н. тв.).

Обов’язок держави – захищати життя людини (Конституція).
Примітка 1. Правило діє і за наявності перед групою присудка частки не: Життя прожитине поле перейти (Н. тв.).
3) іменна частина присудка виражена іменником чи кількісним числівником у Н. в. і стоїть після підмета (іменника або числівника).  Мистецтво – найкращий педагог (О. Гончар). Два та вісімдесять.
2. Тире  н е  с т а в л я т ь,  якщо:
1) ужито дієслівну зв’язку у формі теперішнього чи минулого часу;  Подібно до риб та земноводних плазуни  є холоднокровні тварини (З підручника). Сей Лесь є гайдамака, престрашенний розбишака (Б. Грінченко). Сопілка та думи  були йому приятелі й побратими (М. Коцюбинський).
2) іменна частина присудка стоїть перед підметом;  Благословенна в болях ран степів широчина бездонна (М. Рильський).
3) перед присудком є залежний від нього неузгоджений член речення. Здоров’я всьомуголова (Н. тв.).
3. Тире  н е  с т а в л я т ь  або  с т а в л я т ь
за умови  відсутності / наявності змістового та інтонаційного виділення присудка:
1) тире звичайно  н е  с т а в л я т ь, коли присудок має порівняльне значення і до його складу входять частки як, ніби, мов, наче, неначе тощо;
   тире  с т а в л я т ь   для змістового та інтонаційного виділення присудка як факультативний розділовий знак;
Струмок серед гаю як стрічечка. На квітці метелик  як свічечка (П. Тичина).

 

Вода як скло (Л. Глібов). Місто немов  сузір’я (Ю. Андрухович).
2) тире звичайно  н е   с т а в л я т ь, коли перед іменною частиною присудка, вираженою іменником, є частка не;
тире  с т а в л я т ь   для змістового та інтонаційного виділення присудка як факультативний розділовий знак;
 Кров не вода, а серце не камінь (Н. тв.).

Дядько не батько, а тітка – не мати (Н. тв.).
3) тире звичайно  н е   с т а в л я т ь, коли підмет виражений особовим займенником;
   тире  с т а в л я т ь   для змістового та інтонаційного виділення присудка як факультативний розділовий знак;
 Я син Карпат. Я вічний. Я народ (Л. Забашта).

В дитинстві ми – великі Магеллани (Л. Костенко).
4) тире звичайно  н е   с т а в л я т ь, коли іменна частина присудка виражена прикметником, дієприкметником, прикметниковим займенником, іменником з прийменником, зв’язаним словосполученням, фразеологізмом;
   тире  с т а в л я т ь  для змістового та інтонаційного виділення присудка як факультативний розділовий знак;
 Київ прекрасний за всякої пори (І. Цюпа). З ранку до вечора Кравчина в роботі (Є. Гуцало). Коні в друзів вороної масті (А. Малишко). А цей козак не в тім'я битий.
Людипрекрасні (В. Симоненко). Нічхоч в око стрель (Н. тв.).
5) залежно від інтонації  с т а в л я т ь  або  н е   с т а в л я т ь  тире в реченні з поясненням, тлумаченням, коли підмет виражений субстантивованим вказівним займенником це або субстантивованою вказівною часткою то, близькою до це;  Пор.: Це не брат мій, це мій милий (Т. Шевченко). – Це – матері мова (В. Сосюра); А в центрі без кінця шумують тротуари, то в ланцюгах огнів захеканий Париж (В. Сосюра). – То – наше слово. То – щоденне чудо (Д. Павличко).

 

Напишіть, будь ласка, у коментарях про використання цього матеріалу.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.