Розділові знаки в складнопідрядному реченні

Наведено правила пунктуації в складнопідрядному реченні.

Між предикативними частинами складнопідрядного речення можуть стояти
к о м а, т и р е, к о м а і т и р е, зрідка – д в о к р а п к а, або ж розділовий знак в і д с у т н і й.

1. К о м у звичайно ставлять:

а) щоб відділити підрядну частину від головної (підрядна частина може стояти після головної чи перед нею або всередині головної);	Лиш тим людина дорожитиме все життя, що далося їй дорогою ціною (В. Сухомлинський). Хто сіє кров, той жне зненависть (Б. -І. Антонич). Там, де Ятрань круто в’ється, з-під каменя б’є вода (Н. тв.).
б) щоб відділити підрядну частину від іншої підрядної (у реченні з неоднорідною супідрядністю чи послідовною підрядністю).	Якщо ви хочете, щоб рідне слово назавжди ввійшло в духовне життя дитини, стало її багатством, не забувайте про рідну пісню (В. Сухомлинський).

Примітка 1. К о м у в складнопідрядному реченні з підрядною означальною частиною, уведеною сполучним словом який, слід ставити там, де починається підрядна частина, незалежно від місця сполучного слова: Фатьма стояла під деревом, тінь від якого вкривала Алі (М. Коцюбинський).

Примітка 2. Якщо перед сполучним засобом стоїть підсилювально-видільна частка на зразок лише (лиш), навіть, тільки, якраз і под., прислівник особливо, то кому слід ставити перед цим словом, а не перед сполучним засобом: Гарно в лісі навесні, особливо коли бруньки починають тріскатися й виділяти сік (Із журналу).

Примітка 3. Якщо підрядна частина стоїть після головної і поєднана з нею складеним сполучником на зразок тому що, через те що, незважаючи на те що, внаслідок того що, для того щоб, тоді як, після того як тощо, кому ставлять лише один раз: або п е р е д сполучником, або в с е р е д и н і його. Місце коми залежить від змісту речення та інтонації. Пор.: На морі ставало темно, тому що з берега насувала важка чорна хмара (О. Донченко). – На морі ставало темно тому, що з берега насувала важка чорна хмара.

Примітка 4. Якщо підрядна частина поєднана з головною складеним сполучником перш ніж, лише коли, тимчасом як, навіть якщо, то кому ставлять лише п е р е д цим сполучником: Генеральша, перш ніж сама приїхала, заздалегідь понасилала з батьківщини прикажчиків (Панас Мирний).

2. Кому н е с т а в л я т ь:

а) якщо після головної частини перед підрядною стоїть частка і;	Треба бути уважним і коли обставини цьому не сприяють.
б) якщо підрядна частина складається тільки з відносного слова – займенника (з прийменником чи без нього) або прислівника;	Черниш теж кричав, не пам’ятаючи що (О. Гончар); Та мене просто наймали, не казали для чого (Панас Мирний). – Але: Я не знаю, що це; Я не дуже пам’ятаю, що саме [при відносному слові є інше повнозначне слово або частка].
в) якщо підрядна частина складається зі стійкої сполуки на зразок дати чого не шкода, де попало, (є) над чим попрацювати, (є) що сказати, невідомо хто (що, чий, який, куди, як, де, коли, чому …), незрозуміло як (чому, навіщо, хто, що), не лізти куди не слід, нема з ким, однаково хто (як, чому, звідки), приходити коли забажаєш, рятуйся хто може, спати де доведеться, хапати що трапиться, хто завгодно, що забажаєш і под.; фразеологічного вислову на зразок *Бог зна куди, чорт знає що, куди не кинь оком* і под.	Парубок обертається на стук і невідомо кому погрожує кулаком (М. Стельмах).
3. Т и р е (в художніх творах подеколи к о м у і т и р е) ставлять з метою сильнішого інтонаційного і змістового виділення підрядної частини перед головною, коли ця позиція не є для неї звичайною.	Щоб жить – ні в кого права не питаюсь (П. Тичина). А хто від правди ступить на півметра, – душа у того сіра й напівмертва (Л. Костенко).
4. Зрідка д в о к р а п к у ставлять після головної частини перед підрядною з’ясувальною в разі відповідної роз’яснювальної інтонації.	Ідуть дівчата в поле жати та, знай, співають ідучи: як проводжала сина мати, як бивсь татарин уночі (Т. Шевченко).