Таблиця 118. Розділові знаки при узагальнювальному слові
Наведено правила пунктуації при узагальнювальному слові.
| Пунктуація при узагальнювальному слові залежить від його позиції щодо однорідних членів речення, а також від інтонації. |
1. Д в о к р а п к у ставлять:
| 1) після узагальнювального слова перед однорідними членами речення, а після них, якщо речення продовжується – т и р е; | Скрізь червоно: і на небі, і на узгір’ях, і на горі (Марко Вовчок). Усе навколо: дерева, птахи, люди – сповнене весняної, пружної, нестримної сили (В. Собко). |
Примітка 1. У науковому та діловому стилях перед однорідними членами д в о к р а п к у можуть ставити й тоді, коли в реченні немає узагальнювального слова. У такому разі те слово, якого стосуються однорідні члени, логічно наголошене і його вимовляють з попереджувальною інтонацією: У скелеті передньої кінцівки розрізняють: плечову кістку, кістки передпліччя та кістки кисті (З підручника). Але: До другорядних членів речення належать додаток, означення, обставина (З підручника) [без попереджувальної інтонації].
Примітка 2. Двокрапку не ставлять перед однорідними членами, вираженими власними назвами, яким передує спільна для них загальна назва, що її вимовляють без логічного наголосу й попереджувальної інтонації. Пор.: Мене зацікавили вірші поетів В. Симоненка і В. Стуса. – Широко відомі імена багатьох українських письменників: Т. Шевченка і Марка Вовчка, І. Франка і М. Коцюбинського.
Примітка 3. Зрідка однорідні члени речення після узагальнювального слова можуть виділяти т и р е, якщо вони є побіжним зауваженням, а інтонаційно підкреслене узагальнювальне слово: На все осінь щедра – на кавуни, і на дощі, і на холодні роси (Ю. Збанацький). На ці теми – про народ, його звичаї й традиції, про кращі й гірші риси національного характеру – він міг говорити безкінечно (О. Гончар).
Примітка 4. Якщо після однорідних членів речення з попереднім узагальнювальним словом з інших причин потрібна кома, то тире після переліку звичайно випускають: Чекає все: і розпач, і образа, а рідний край нам буде чужиною (О. Теліга).
| 2) після сполучника на зразок а саме, як-от, (як) наприклад, який стоїть перед узагальнювальним словом (між узагальнювальним словом та сполучником ставлять к о м у). | Всяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок – можна було викосити косою в траві (О. Довженко). |
Примітка 5. Двокрапку після сполучника на зразок а саме, як-от, (як) наприклад не ставлять, якщо він уводить відокремлені уточнювальні (пояснювальні) члени речення: Наші перелітні птахи, наприклад ластівки, жайворонки, дикі гуси, дикі качки журавлі та багато інших, зимують у далекій тропічній Африці, в Індії, Єгипті тощо. Але: У далекій тропічній Африці, в Індії, Єгипті тощо зимують наші перелітні птахи, наприклад: ластівки, дикі гуси, дикі качки, журавлі та багато інших [наведено однорідні члени речення].
2. Т и р е ставлять:
| перед узагальнювальним словом, яке стоїть за однорідними членами речення | Ні спека дня, ні бурі, ні морози – ніщо не вб’є любов мою живу (В. Сосюра). |
Примітка 6. Перед тире може стояти також кома, якщо вона зумовлена іншими причинами: І неоднаковий моральний стан особового складу, і неоднаковий рівень дисциплінованості, і навіть ліси, які, обступаючи балку, обмежували для ворога можливість маневру, – все це врахував і передбачив підполковник Самієв (О. Гончар) [кома перед тире вказує на кінець підрядної частини].
Напишіть, будь ласка, у коментарях про опрацювання цього матеріалу.