Типи складних речень

Таблиця 87. Типи складних речень

 

Наведено типологію складних речень за різними ознаками.

 

1. За кількістю предикативних частин:

 

двокомпонентне: 1Що для безсмертя народилось, 2від зброї смертних не помре /те/  (Леся Українка);

багатокомпонентне: 1Садок вишневий коло хати /є/, 2хрущі над вишнями гудуть, 3плугатарі з плугами йдуть, 4співають ідучи дівчата, а 5матері вечерять ждуть (Т. Шевченко).

2. За наявністю сполучних засобів:

 

 

а) безсполучникове: 1Я відчував: 2пахне м’ятою (М. Хвильовий);

б) сполучникове:

— складносурядне: 1Сичі в гаю перекликались, та 2ясен раз у раз скрипів (Т. Шевченко);

— складнопідрядне: І 1стежечка, 2де ти ходила, 1колючим терном поросла (Т. Шевченко);

із взаємною залежністю (має часове значення і виражає швидку й непередбачувану зміну дій): 1Не встиг старшина проскакати десятка метрів, 2як земля вибухнула під ним (О. Гончар);

змішаного типу (із сурядністю і підрядністю): 1На всякий випадок ми виставили кулемети, але 2я наказав відкрити вогонь лише тоді, 3коли група підійде до берега річки (П. Вершигора);

проміжного типу:

  • з пояснювальним сурядно-підрядним сполучником тобто, цебто: 1Серце має власний автоматизм, тобто 2воно може скорочуватися без діяння зовнішнього фактора (Із журналу);
  • з підрядно-сурядним сполучником і часово-зіставними або умовно-зіставними семантико-синтаксичними відношеннями: Тоді як 1іншим страх одняв розум, засліпив очі, 2Підпара не боявся нічого (М. Коцюбинський);
  • з підрядним сполучним засобом, але з сурядними відношеннями між предикативними частинами: 1Максим навіть не образився, чим 2ще більше розвеселив сусіда /Максим/ (Н. Рибак);
  • із сурядним сполучником, але з підрядними відношеннями між предикативними частинами: 1Пішов рясний дощ, і 2буйно зазеленіли посіви;
  • з підрядним сполучником в одній предикативній частині і сурядним в іншій: Хоч 1вітри ідуть супроти, та 2незламні наші крила (А. Малишко);

в) з різними видами зв’язку (безсполучниковим і сполучниковим): 1Землю вкриває асфальт і бетон, 2небо затягується димами і ревом моторів, і  3 кудись шалено, в метушливій тривозі летить життя,  засмоктує і не залишає тієї чистої години для душі, 4коли можна замислитись над собою і подумати про головне (Є. Сверстюк).

 

3. За можливістю взаємного розташування предикативних частин [В. Бєлошапкова]:

 

гнучкої структури (предикативні частини можна поміняти місцями): Щоб себе беріг /я/, він наказав мені (М. Рильський);

негнучкої структури (предикативні частини поміняти місцями не можна): 1Крига скресла, затріщала, і 2буйна вода затопила все (В. Кучер).

 

4. За можливістю продовження речення [В. Бєлошапкова]:

 

відкритої структури (речення можна продовжити): 1Ми збирали з сином жолуді дубові, і  2про день майбутній я казав синкові, і  3пливли багрові хмари в вишині, і  4співала осінь весняні пісні  (М. Рильський);

закритої структури (речення продовжити не можна): 1Літа ніколи не повертаються до людини, а  2людина завжди повертається до своїх літ (Н. тв.);

 

5. За характером виконавця дії [М. Каранська]:

 

односуб’єктні: Та 1сам я шукаю не істини модні – 2розшукую в хаосі власну особу (М. Руденко);

різносуб’єктні: 1Красна пташка своїм пір’ям, а 2людина – знанням /красна/ (Н. тв.);

двоякого різновиду (поєднання односуб’єктних та різносуб’єктних  предикативних частин): 1Гаї шумлять2я слухаю, 3хмарки біжать – 4дивуюся (П. Тичина).

 

 

Напишіть, будь ласка, у коментарі про опрацювання теоретичного матеріалу.

 

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.