Таблиця 87. Типи складних речень

Наведено типологію складних речень за різними ознаками.

1. За кількістю предикативних частин:

двокомпонентне:¹Що для безсмертя народилось, ²від зброї смертних не помре /те/ (Леся Українка);

багатокомпонентне:¹Садок вишневий коло хати /є/, ²хрущі над вишнями гудуть, ³плугатарі з плугами йдуть, ⁴співають ідучи дівчата, а ⁵матері вечерять ждуть (Т. Шевченко).

2. За наявністю сполучних засобів:

а) безсполучникове: ¹Я відчував: ²пахне м’ятою (М. Хвильовий);

б) сполучникове:

— складносурядне:¹Сичі в гаю перекликались, та ²ясен раз у раз скрипів (Т. Шевченко);

— складнопідрядне: І ¹стежечка, ²де ти ходила, ¹колючим терном поросла (Т. Шевченко);

— із взаємною залежністю (має часове значення і виражає швидку й непередбачувану зміну дій):¹Не встиг старшина проскакати десятка метрів, ²як земля вибухнула під ним (О. Гончар);

— змішаного типу (із сурядністю і підрядністю):¹На всякий випадок ми виставили кулемети, але ²я наказав відкрити вогонь лише тоді, ³коли група підійде до берега річки (П. Вершигора);

— проміжного типу:

з пояснювальним сурядно-підрядним сполучником тобто, цебто:¹Серце має власний автоматизм, тобто ²воно може скорочуватися без діяння зовнішнього фактора (Із журналу);
з підрядно-сурядним сполучником і часово-зіставними або умовно-зіставними семантико-синтаксичними відношеннями: Тоді як ¹іншим страх одняв розум, засліпив очі, ²Підпара не боявся нічого (М. Коцюбинський);
з підрядним сполучним засобом, але з сурядними відношеннями між предикативними частинами: ¹Максим навіть не образився, чим ²ще більше розвеселив сусіда /Максим/ (Н. Рибак);
із сурядним сполучником, але з підрядними відношеннями між предикативними частинами:¹Пішов рясний дощ, і ²буйно зазеленіли посіви;
з підрядним сполучником в одній предикативній частині і сурядним в іншій: Хоч ¹вітри ідуть супроти, та ²незламні наші крила (А. Малишко);

в) з різними видами зв’язку (безсполучниковим і сполучниковим):¹Землю вкриває асфальт і бетон, ²небо затягується димами і ревом моторів, і ³ кудись шалено, в метушливій тривозі летить життя, засмоктує і не залишає тієї чистої години для душі, ⁴коли можна замислитись над собою і подумати про головне (Є. Сверстюк).

3. За можливістю взаємного розташування предикативних частин [В. Бєлошапкова]:

гнучкої структури (предикативні частини можна поміняти місцями): Щоб себе беріг /я/, він наказав мені (М. Рильський);

негнучкої структури (предикативні частини поміняти місцями не можна):¹Крига скресла, затріщала, і ²буйна вода затопила все (В. Кучер).

4. За можливістю продовження речення [В. Бєлошапкова]:

відкритої структури (речення можна продовжити):¹Ми збирали з сином жолуді дубові, і ²про день майбутній я казав синкові, і ³пливли багрові хмари в вишині, і ⁴співала осінь весняні пісні (М. Рильський);

закритої структури (речення продовжити не можна):¹Літа ніколи не повертаються до людини, а ²людина завжди повертається до своїх літ (Н. тв.);

5. За характером виконавця дії [М. Каранська]:

односуб’єктні: Та ¹сам я шукаю не істини модні – ²розшукую в хаосі власну особу (М. Руденко);

різносуб’єктні:¹Красна пташка своїм пір’ям, а ²людина – знанням /красна/ (Н. тв.);

двоякого різновиду (поєднання односуб’єктних та різносуб’єктних предикативних частин): ¹Гаї шумлять – ²я слухаю, ³хмарки біжать – ⁴дивуюся (П. Тичина).