Пунктуація в разі збігу сполучників

Таблиця 132. Пунктуація в разі збігу сполучників

 

У складному реченні в разі збігу сполучників кому між ними або  с т а в л я т ь, або  н е  с т а в л я т ь.

Кому с т а в л я т ь (і роблять паузу):

1) між двома підрядними сполучниками чи сполучним словом і підрядним сполучником, якщо вилучення або переміщення другої (внутрішньої) підрядної частини не вимагає перебудови першої підрядної частини (практично це можливо, коли за внутрішньою підрядною частиною не йде вказівна частка – здебільшого то чи так):  Соломія міркувала, що, коли брати у ліву руку, плавні мусять швидко скінчитися (М. Коцюбинський). [Вилучення або переміщення внутрішньої підрядної частини коли брати у ліву руку не вимагає перебудови першої підрядної частини що плавні мусять швидко скінчитися].
2) між сурядним сполучником, що поєднує два однорідні присудки, та підрядним сполучником чи сполучним словом, якщо вилучення підрядної частини не вимагає перебудови головної частини і не міняє змісту речення:  Богдан поставив ринку біля коша і, хоча йому було не до їжі, заглянув у розсохлу від років скриню (М. Стельмах). [Вилучення підрядної частини хоча йому було не до їжі не порушує структури і змісту головної частини Богдан поставив ринку біля коша і заглянув у розсохлу від років скриню].
3) між сурядним сполучником, що поєднує дві предикативні частини, та підрядним сполучником чи сполучним словом, якщо вилучення підрядної частини не вимагає перебудови головної частини і не міняє змісту речення:  Закінчили обмолот пшениці, і, поки тік приготують до обмолоту жита, Левко був вільний (О. Десняк). [Вилучення підрядної частини поки тік приготують до обмолоту жита не порушує структури і змісту головної частини Левко був вільний, а також не порушує семантичних відношень між предикативними частинами: Закінчили обмолот пшениці, і Левко був вільний].

Кому  н е  с т а в л я т ь (і не роблять паузи):

1) між сурядним і підрядним сполучником чи сполучним словом на початку речення: А щоб збудить хиренну волю, треба миром, громадою обух сталить (Т. Шевченко).
2) між сурядним і підрядним сполучником чи сполучним словом, якщо сурядний сполучник поєднує однорідні супідрядні частини:  Друзі вирішили зустрітися або коли скінчиться навчальний рік, або коли всі з’їдуться на конференцію (З газети). Творець людину вивів на дорогу, що без початку і що без кінця (О. Тарнавський).
3) між двома підрядними сполучниками чи сполучним словом і підрядним сполучником, якщо вилучення або переміщення внутрішньої підрядної частини вимагає перебудови головної для неї частини, тобто якщо після внутрішньої підрядної частини йде вказівна частка – здебільшого то чи так, що вказує на початок постпозитивної підрядної:  Дід Тиміш ясно сказав, що коли снігу багато, то це не інакше, як на врожай (Остап Вишня). [Вилучення або переміщення внутрішньої підрядної частини коли снігу багато неможливе, бо поруч стоятимуть сполучник і вказівна частка – що то: Дід Тиміш ясно сказав, що то це не інакше, як на врожай].
4) між сурядним сполучником, що поєднує два однорідні присудки, і підрядним сполучником, якщо вилучення підрядної частини вимагає перебудови головної частини (бо вона містить вказівну частку):  Олена на ті посиденьки не ходила і коли наставав вечір, то залишалася дома прясти (Г. Тютюнник). [Вилучення або переміщення підрядної частини коли наставав вечір неможливе, бо в головній є вказівна частка то: Олена на ті посиденьки не ходила і то залишалася дома прясти].
5) між сурядним сполучником а, що поєднує два однорідні присудки, і підрядним сполучником, якщо вилучення підрядної частини порушує семантико-синтаксичні відношення між однорідними присудками:  Джмелик гнав коня бугром, а коли спустився в Данелевську долину, зупинив (Г. Тютюнник). [У разі вилучення підрядної частини коли спустився в Данелевську долину порушуються семантико-синтаксичні відношення між однорідними присудками: Джмелик гнав коня бугром, а зупинив].
6) між сурядним сполучником, що поєднує дві предикативні частини, і підрядним сполучником, якщо вилучення підрядної частини вимагає перебудови головної частини (бо вона містить вказівну частку) або ж міняє зміст речення чи робить його алогічним:  Весна йому теж здається дівчиною, але коли веселка живе на хмарі, то весна ходить по землі (М. Стельмах). [Вилучення або переміщення підрядної частини коли веселка живе на хмарі неможливе, бо в головній частині є вказівна частка то: але то весна ходить по землі].
7) між сурядним сполучником а, що поєднує дві предикативні частини, і підрядним сполучником, якщо вилучення підрядної частини міняє зміст речення чи робить його алогічним: На повітках сиділи ворони, а коли він [Степан] стукнув хвірткою, вони важко знялися вгору (В. Шевчук). [Вилучення або переміщення підрядної частини коли він стукнув хвірткою неможливе, бо змінює зміст речення: На повітках сиділи ворони, а вони важко знялися вгору].

 

Напишіть, будь ласка, у коментарях про опрацювання цього матеріалу.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *