Таблиця 129. Розділові знаки в складносурядному реченні
Між предикативними частинами складносурядного речення можуть стояти к о м а, т и р е, к р а п к а з к о м о ю або ж розділовий знак в і д с у т н і й. |
||||
К о м у звичайно ставлять: | ||||
між предикативними частинами, що входять до складносурядного речення. | Тепло було, й вишні цвіли рясно (Марко Вовчок). Людина смертна, а народ – безсмертний (С. Крижанівський). | |||
Кому н е с т а в л я т ь: | ||||
1) між двома частинами складносурядного речення, з’єднаними одиничним сполучником і (й), якщо вони: | ||||
а) питальні; | Хто жив на наших землях кілька тисячоліть тому і якою мовою спілкувалися наші предки? (Р. Радишевський). | |||
б) спонукальні; | Хай у житті моєму, як і раніше, бувають грози і буває тиша (В. Грінчак). | |||
в) окличні; | Як пахне скрізь і місяць як сія! (Б. Грінченко). | |||
г) номінативні; | Степ і вітер (Л. Первомайський). | |||
ґ) безособові з однотипними головними членами. | Гримить і блискає (І. Франко). Але: Було затишно, і пахло вогкістю (А. Головко) [головні члени безособових частин різнотипні]. | |||
2) між двома частинами складносурядного речення, з’єднаними одиничним сполучником і (й), та (=і), або, чи, якщо вони мають спільний структурний елемент: | ||||
а) другорядний член; | Часом у блакитній вишині пропливала біла хмара або пролітала пташина (А. Шиян). | |||
б) головну чи підрядну частину; | Добре було б, коли б саме тепер хтось заглянув до нас в гості чи хоча б мама почала співати (М. Стельмах). Коли він торкався до струн скрипки, все на світі зникало і залишалася тільки музика (В. Собко). | |||
в) пояснювану частину; | Я думав: який прекрасний світ і яке прекрасне життя (О. Довженко). | |||
3) якщо обох сурядних частин однаково стосується вставна конструкція чи несамостійна частина мови – частка, вигук, сполучник. | Мабуть, батько ще дужче посивів і мати ще дужче зігнулась (А. Головко). Тільки коники сюрчать та перепел іноді підпадьомкає (В. Козаченко). | |||
Т и р е ставлять: | ||||
1) між двома предикативними частинами складносурядного речення, з’єднаними сполучником і (й), та (=і), та й, а, якщо друга частина виражає наслідок, швидку або несподівану зміну подій чи їхнє різке протиставлення; | Дощ пройшов – і Київ зеленіє (М. Рильський). Веселая воля на неї дихнула – і пташка у поле стрілою майнула (Л. Глібов). Журавлі відкурликали – а ти й не чув (С. Павленко). | |||
2) зрідка після сполучника для надання складносурядному реченню особливої експресивності. | Та раптом дзвінок і – вже займається порожнеча (Т. Севернюк). | |||
Примітка. К о м у й т и р е перед сполучником ставлять здебільшого тоді, коли за умовами контексту в кінці першої частини такого складносурядного речення повинна стояти кома: Увійшла, усміхнулась, як сонце ясне, – і в душах усіх розпогодилось. Зрідка (переважно у віршованому мовленні) ці знаки ставлять між частинами складносурядного речення, якщо друга частина виражає швидку зміну подій або їхнє протиставлення: Ніч колихала так яскраво, – проте не спалося ніяк (М. Рильський). | ||||
К р а п к у з к о м о ю ставлять: | ||||
між предикативними частинами складносурядного речення, з’єднаними сполучниками а, але, проте, все ж, однак (рідше – сполучниками і (й), та), якщо вони дуже поширені, або мають свої розділові знаки, або далекі за змістом, або автор хоче підкреслити їхню самостійність. | Відберіть у народу все – і він усе може повернути; але відберіть мову, і він ніколи більше вже не створить її (К. Ушинський). Із вирію летять, курличучи, ключі; а з моря вітер дме гарячий, нетерпливий (М. Зеров). |
Также по этой теме:
Розділові знаки в складнопідрядному реченні з однорідними супідрядними
Розбір багатокомпонентного складносурядного речення
Розділові знаки при звертанні
Розділові знаки при діалозі
Розділові знаки при відокремленій прикладці
Т. 118. Розділові знаки при узагальнювальному слові
Розділові знаки при вставних словах, словосполученнях і реченнях
Розділові знаки в складнопідрядному реченні