2. Лекція 6. Складнопідрядні речення розчленованої структури

Складнопідрядні речення розчленованої структури

 

Подано класифікацію складнопідрядних речень розчленованої структури.

План

  1. Групи речень з підрядними обставинними часу та умови.
  2. Особливості речень з підрядними обставинними причини, наслідку і мети.
  3. Групи речень з підрядними допустовими.
  4. Речення з підрядними порівняльними. Розрізнення неповних підрядних порівняльних частин і членів речення — порівняльних зворотів.
  5. Речення з підрядною супровідною — проміжного типу: з підрядним сполучним засобом, але із сурядними відношеннями між предикативними частинами.
  6. Розділові знаки в складнопідрядному реченні — http://achilova.com/sintaksis-skladnoho-rechennya/2-pravila-punktuatsiyi/rozdilovi-znaki-v-skladnopidryadnomu-rechenni.

Таблиця 96. Складнопідрядні речення розчленованої структури

1.Групи речень з підрядними обставинними часу та умови

У складнопідрядних реченнях розчленованої структури підрядна частина залежить від усієї головної частини.
1. З підрядною ч а с у – підрядна містить вказівку на час або період тривання дії, про який ідеться в головній частині, відповідає на запитання коли? відколи? як довго? з якого часу? до якого часу?; її позиція здебільшого не закріплена.
За співвідношенням дії головної і підрядної частин речення поділяють на такі три групи:
— зі значенням о д н о ч а с н о с т і (повної або часткової);
сполучники доки, коли, поки, у міру того як; у той час як, як, якже 1Поки сонце з неба сяє, 2тебе не забудуть (Т. Шевченко). 1Оце під Новий рік, 2коли люди збиралися на збори, 1я й ударив в усі дзвони (М. Стельмах). 1Як проминали село /подорожні/, 2Марко роздобув у бабусі сурових ниток (К. Гордієнко).
Примітка 1. Реально на час дії, про яку йдеться в підрядній частині, може вказувати головна частина, як у реченнях: 1Була середина жовтня, 2коли я повернувся в рідні ліси (Ю. Збанацький). 2Коли ми вийшли з поїзда, 2була вже ніч (Є. Гуцало). Пор.: 1Я повернувся в рідні ліси, 2коли була середина жовтня. 1Ми вийшли з поїзда, 2коли була вже ніч.
Примітка 2. Якщо в реченні сполучники коли, поки, як можна замінити сполучником якщо, то його слід трактувати як умовне (у ньому не йдеться про якийсь конкретний час, а дія відбувається постійно, закономірно): 1Сумно і смутно людині, (за якої умови?) 2коли (=якщо) висихає і сліпне уява (О. Довженко).
Примітка 3. Якщо підрядна частина пояснює в головній іменник, то, незважаючи на те що в ній ідеться про час, це приіменниково-означальна частина: 1Настав час, (який?) 2коли (=в який) вечірній сутінок швидко западає в нічний… (В. Барка).
— зі значенням р і з н о ч а с н о с т і;
сполучники відколи, від тієї пори як, від того часу коли, від того часу як, відтоді як, (аж) доки (не), до того як, з тих пір як, з того часу коли, з того часу як, коли, ледве (тільки) ледве … як, , лиш(е), лиш тільки, лиш … як, перед тим як, перш ніж, після того коли, після того як, (аж) поки (не), скоро, (як) тільки, тільки … як, тільки лиш, тільки-но, тільки-но … як, тільки що, тільки що … як, щойно, щойно як, як 1Поки сонце зійде, 2роса очі виїсть (І. Карпенко-Карий). 1Але я теж ні разу там не була, 2після того як ми відтіля виїхали в шістдесят дев’ятому році (В.Канівець). 1Щойно за Дніпром виткнулось сонце, 2в Січі раз, і вдруге, і втретє стрельнула гармата (Петро Панч). 1Билися ми з фашистами, 2аж поки нас не підважив снаряд (М. Стельмах).
Примітка 4. Якщо речення починається підрядною частиною зі сполучником тільки і його аналогами, то при головній частині можуть уживатися слова як, то, так (в одних дослідженнях їх кваліфікують як частини складених сполучників, а в інших – як підсилювальні частки): 1Тут тільки що перемолився Еней і рот свій затулив, 2як ось із неба дощ полився, в годину весь пожар залив (І. Котляревський). 1Ледве Емене встигла сховатись, 2як у двір увійшов її батько (М. Коцюбинський).
Примітка 5. Складені сполучники до того як, перед тим як, після того як можуть розщеплюватися на вказівні слова до того, перед тим, після того і на сполучник підрядності як – у такому разі між ними ставлять кому. Пор.: 1Після того, 2як він оженився, 1він ніби виріс у своїх очах (І. Нечуй-Левицький) – 1Після того як не стало батька, 2доля розлучила нас із Григорієм на п’ятнадцять років (Г. Тютюнник).
— зі значенням р а п т о в о с т і і взаємозалежними компонентами – дія, про яку йдеться в другій предикативній частині, є раптовою і настає до початку дії, про яку сказано в першій предикативній частині, чи перериває її; у формально головній частині є заперечна форма чи її аналог, що вказує на незавершеність дії, (зі значенням ’не встигнути’, яка здебільшого містить не заперечення, а ствердження – ’ледве встиг’); у таких реченнях стабільний порядок предикативних частин:
— [не встиг + інфінітив] + як (рідше аж);
— [не пройшло (не минуло) + назва відрізку часу] + як. 
1Не встиг я стати на поріг, 2як жінка – в плач (З газети). 1Я й не стямилась, 2як кинулась тікати /я/ (І. Нечуй-Левицький). 1Не пройшло й п’яти хвилин, 2як він назад не ввійшов, а влетів до свого кабінету (І. Франко).
2. З підрядною у м о в и – підрядна частина вказує на умову, що від неї залежить здійснення дії, про яку йдеться в головній частині, відповідає на запитання за якої умови?; її позиція не закріплена.

Серед речень з підрядними умови розрізняють дві групи:

— зі значенням реальної (потенційної) умови (дієслова-присудки мають форми дійсного чи наказового способу);

 

сполучники як, як ... то, якщо, якщо тільки, якщо тільки … то, якщо ... то, раз, раз ... то, коли, коли вже, коли ж, коли ... то, тільки, тільки … то, як … так, як … то; у головній частині зрідка можливі кореляти з тією умовою, за тієї умови (при тій умовіне рекомендовано), тоді. 1Якщо обрид тобі хто, 2позич йому грошей (Є. Гуцало). 1Як батька покинеш, 2то й сам загинеш (Н. тв.). 1А раз ми люди хороші, 2значить, будемо прикрашати землю (О. Копиленко). 1Коли вдосвіта виїхати, 2то на обід саме поспієш (Панас Мирний). 1Не буде відставання за тієї умови, 2якщо постачальники не підведуть (З газети).

 

Примітка 6. Підрядні частини зі сполучниками коли, тільки, як можуть виражати значення часу або умови.

 

Ч а с о в и м   є речення із сполучником як і дієсловами-присудками у формі майбутнього часу, якщо в ньому йдеться про достатньо ймовірні дії, що мають відбутися, тому не перебувають в умовній залежності: 1Як я умру, 2на світі запалає покинутий вогонь моїх пісень (Леся Українка). Як по весні цвітуть долини, я чую голос Катерини в далеких сонячних полях (Т. Масенко). У м о в н и м   є речення із сполучником як або коли і дієсловами-присудками у формі майбутнього чи теперішнього часу, якщо дії постійно повторюються, взаємно пов’язані між собою і відбуваються в будь-який час, завжди:  1Як поталанить нам, 2проживемо без багатства (М. Стельмах). 1Зима гине, 2як надходить весна (М. Коцюбинський). 1Коли орел кидається до бою, 2він ховає своїх дітей (Ю. Яновський).

 

Якщо важко однозначно сказати, яке це речення – часове чи умовне, доцільно говорити про умовно-часове значення: 1Коли настає відлига, 2не варто поспішати проскочити лід навіть у чоботях (З газети).
— зі значенням нереальної умови (при сполучних засобах ужито частку би (б), дієслова-присудки мають переважно форми умовного способу);

 

сполучники аби, аби … то, аби лиш, аби тільки, коли б, коли б ... то, коли б лише, коли б лише … то, коли б тільки, коли б тільки … то, лиш би, лиш би … то, тільки б, тільки б … то, якби, якби лише, якби лише … то, якби тільки, якби тільки … то, якби ... то, якщо б.  1Пам’ять могла б убити нас, 2коли б не мала рятівної властивості забувати /пам'ять/ (Л. Первомайський). 1Якби мені черевики /мати/, 2то пішла б я на музики (Т. Шевченко). 1Я б поїхав, 2аби тільки допомогти (Петро Панч). 1Солов’єм якби я став, 2то любов свою до тебе я б на весь світ проспівав (В. Сосюра).

2. Особливості речень з підрядними обставинними причини, наслідку і мети

3. З підрядною п р и ч и н и – підрядна частина вказує на причину дії, про яку йдеться в головній частині, відповідає на запитання чому? з якої причини?; її позиція здебільшого не закріплена; завжди після головної частини стоїть підрядна зі сполучником бо.
сполучники адже, а що, бо, позаяк, що; виходячи з того що, від того що, внаслідок того що, в силу того що, завдяки тому що, затим що, заради того що, за рахунок того що, затим що, зважаючи на те що, з огляду на те що, з приводу того що, з причини того що, з тієї причини що, з того що, на тій підставі що, оскільки, оскільки … то, позаяк, позаяк … то, тим більше що, тим що, того що, тому що, у зв’язку з тим що, через те що, що, що … так, (а) що ... то і под.  1Чумаки не любили заліза, 2бо воно, казали, притягає грім (О. Довженко). 1Спи ж ти, малесенький, 2пізній бо час (Леся Українка). 1Працю хлібороба я високо ціную, 2адже він усіх нас годує (І. Цюпа). 1Від того що сонце ніколи не заглядало в це тісне місце [...], 2тут завсіди було вогко (Панас Мирний). 1Мимоволі я теж прибирав гідності та статечності, 2тим більше що Дармограїха на людях зверталась на «ви» й іменувала поштиво по батькові (Є. Гуцало). 1Що їм [родичам] добре, 2то й забули мене /родичі/ (Марко Вовчок).
Примітка 7. Складені сполучники можуть розчленовуватись, і тоді їхні перші компоненти виконують роль співвідносних вказівних слів у головній частині, стаючи логічно наголошеними центрами речення: 1Не писав я до тебе в останні два дні через те, 2що був у дорозі /я/ (М. Коцюбинський). 1Покарання зменшується в силу того, 2що порушники неповнолітні (З газети).
4. З підрядною н а с л і д к у – підрядна частина означає наслідок або результат того, про що йдеться в головній частині, відповідає на запитання що є наслідком?; завжди стоїть після головної частини.
нерозкладний сполучник так що (так що аж, так що й).  1На небі збиралися важкі хмари, 2так що можна сподіватися дощу (Н. Рибак). 1Здоровенний дуб розлігся, розширився своїм кострубатим гіллям, 2так що аж темно під ним (М. Коцюбинський).
Примітка 8. Можливе в деяких випадках розчленування сполучника так що змінює тип складнопідрядного речення. Пор.: 1Вже в березні розвезло шляхи, (що є наслідком?) 2так що ні проїхати, ні пройти (І. Цюпа). – 1Вже в березні розвезло шляхи так, (наскільки?) 2що ні проїхати, ні пройти. 1Калюжний кладе мені руки на голову, (що є наслідком?) 2так що шапка наповзає аж на очі (Г. Тютюнник). – 1Калюжний кладе мені руки на голову так, (яким чином?) 2що шапка наповзає аж на очі.
5. З підрядною м е т и – підрядна вказує на мету чи призначення того, про що йдеться в головній частині, відповідає на запитання для чого? з якою метою? навіщо? нащо?; її позиція не закріплена.

 

сполучники аби, аби лиш, аби тільки, щоб(и), щоб(и) тільки; а також в ім’я того щоб, для того аби, для (задля) того щоб, заради того щоб, затим (з тим) щоб, з тією метою щоб, на те щоб, що їх часто розчленовують на вказівне слово, яке входить до головної частини, і сполучник щоб у підрядній частині. 1А щоб кінці як-небудь поховать, 2я хочу байку розказать (Л. Глібов). 1І він рад буде навіть поступитися чим-небудь, 2аби привести діло до кінця (Панас Мирний). 1Для того щоб сміх перевернув світ, 2точкою опори має бути власне серце (Є. Дудар). 1На те й щука в морі /є/, 2щоб карась не дрімав (Н. тв.). 1Ми зібралися задля того, 2щоб організовано розв’язати наболіле питання (З газети). 

 

 

3. Групи речень з підрядними допустовими

6. З підрядною д о п у с т о в о ю – підрядна частина містить повідомлення про явища, всупереч яким відбувається дія, про яку йдеться в головній частині, відповідає на запитання незважаючи на що? всупереч чому?; її позиція не закріплена.
Залежно від структурно-семантичних особливостей з-поміж допустових речень виділяють дві групи:
 - конкретно-допустові – підрядна частина вказує на конкретну умову, що обмежує вияв дії, про яку йдеться в головній частині:
сполучники бодай, всупереч тому що, дарма що, незалежно від того що, незважаючи на те що, нехай, попри те що, хай, хоч (хоча), хоч і;
якщо підрядна частина в препозиції, то можливі парні сполучники на зразок дарма що … а (але, зате, однак, одначе, проте, та), хай (і) … а (але, зате, однак, одначе, проте, та ) і под., які увиразнюють невідповідність між повідомлюваними явищами; 
1Стефан, 2хоч був на слово досить гострий /Стефан/, 1змовчав (І. Франко). 1Начальник бази […] сидів ніяково і, 2незважаючи на те що був уже немолодою людиною /начальник/, 1мінився в лиці (І. Сенченко). 1Всупереч тому, 2що обіцяли синоптики, 2дощ ішов до самого вечора (З газети). 1Дарма що сніг хрумкотить під ногами, але 2весна своє бере (М. Коцюбинський). 1Нехай гримлять кайдани, але 2встають бійці уже нові, ідуть на штурм (В. Сосюра).
— узагальнено-допустові – підрядна частина має значення крайнього вияву ознаки, що не впливає на виконання дії чи появу стану в головній частині, відповідає на запитання незважаючи на що? незалежно від чого?:
сполучнослівні єдності де не, куди не, звідки не, коли не, нащо вже, який не, що не, хто не, скільки не, як не, хоч би, хоч який, хоч як, хоч хто тощо, які можуть бути й парними на зразок як не…а, скільки не…але тощо.  Та 1куди не глянеш, 2впали чорноземи… (П. Ксенко). 1Як не мудруй, а 2правди ніде діти (Л. Глібов). 1Скільки вони не йшли, 2трясовина не кінчається (Г. Тютюнник). 1Одна в нас голова /є/, 2хоч би ми як несли її високо (М. Рильський). 1Як би там не було, а 2література моя професія (Леся Українка).
Примітка 9. У навчальній літературі підрядні, поєднані сполучнослівними єдностями де не, куди не, звідки не, кваліфікують і як узагальнено-просторові із супровідним допустовим значенням.
Примітка 10. Допустові підрядні з узагальненим значенням нерідко фразеологізуються: як це не дивно, як не прикро, як не сумно, хоч би як там було, що не кажи, що б то не стало: Що не кажи, а талант зразу видно (І. Тобілевич).
 

4. Речення з підрядними порівняльними. Розрізнення неповних підрядних порівняльних частин і членів речення — порівняльних зворотів

7. З підрядною п о р і в н я л ь н о ю – підрядна частина характеризує зміст головної частини через порівняння, відповідає на запитання подібно до чого?; її позиція не закріплена.
сполучники мов, мовби, мовбито, наче, начебто, немов, немовби, неначе, ніби, нібито, як; просто як, прямо як, так само як, подібно до того як та ін.  1Мене думки обсіли, 2наче оси доспілу грушу в літо стоголосе /обсіли/ (Д. Павличко). 1Над голубими вітряками плив журавлиний караван, 2неначе кликав у дорогу /караван/ (В. Сосюра). 1Як без раннього світання день не піде на полях, 2так без першого навчання до наук закритий шлях (П. Воронько).
Примітка 11. Неповну порівняльну підрядну частину не слід ототожнювати з порівняльним зворотом. Вони різняться і за будовою, і за семантикою. У структурному плані неповна підрядна частина зберігає модель простого речення і має або присудок, або підмет і другорядні члени групи присудка (обставину і/або додаток), що допомагають встановити пропущений присудок: 1Раптом колона здригнулась, 2немов наскочила на мур /колона/ (І. Сенченко); 1У серце, 2наче в землю деревце /вросло/, 1вона вросла (Д. Павличко). Порівняльний зворот не становить предикативної одиниці: Наче зачарований, дивився Василько на вогонь (В. Підмогильний). Різниця в змісті зумовлена специфікою залежності: дія підрядної порівняльної частини зіставляється з дією головної, тоді як порівняльний зворот, що залежить від одного із членів головної частини, виступає означенням, обставиною, прикладкою тощо: Рівний голос батька лунав з лісу, наче з якогось приймача (Ф. Маківчук). Могутній дуб стоїть, як воїн, біля червоної липи (Я. Гоян) [див. ще таблицю 73].

5. Речення з підрядною супровідною — проміжного типу: з підрядним сполучним засобом, але із сурядними відношеннями між предикативними частинами

 

8. З підрядною с у п р о в і д н о ю (приєднувальною) – підрядна частина містить додаткові повідомлення з приводу висловленого в головній частині (додаткові зауваження, оцінку, висновки), головна ж частина з погляду структури та змісту є цілком завершеною і не вимагає підрядної, тому від неї не можна поставити запитання; підрядна стоїть переважно після головної частини і містить синтаксичний показник несамостійності.
сполучне слово що (в різних відмінкових формах як з прийменником, так і без нього: від чого, внаслідок чого, у чому, до чого, після чого, через що, чим тощо), рідше – сполучні слова тому, навіщо, причому, де, куди, звідки, коли, як.  1Народу зібралося дуже багато, 2чого ніхто не сподівався (М. Коцюбинський). 1Просторові прийменники спрямовані на іменники конкретного значення, 2у чому можна бачити узгодження лексичного значення слова і його семантико-синтаксичної функції (З підручника). 1Як і слід було чекати, 2шосту атаку розпочали танки (О. Гончар).
Примітка 12. До проміжного типу зараховують складні речення з підрядно-сурядним сполучником тоді як і часово-зіставними або умовно-зіставними семантико-синтаксичними відношеннями між предикативними частинами: 1Тоді як вони приймали присягу, 2інші ще збиралися з речами на призовних пунктах (З газети); 1Кожна православна церква національна, 2тоді як католицька церква в самій засаді своїй інтернаціональна (І. Огієнко).

 

Напишіть, будь ласка, у коментарі про опрацювання теоретичного матеріалу.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *