Завдання для заліку

Стилістика. 7 семестр

Наведено варіанти завдань для заліку

 

1 варіант — Абібуллаєва Аліє

 

1) Стилістичні можливості часових форм.

2) Схарактеризуйте порівняння за схемою: а) зіставлювані поняття; б) функція порівняння; в) засіб вираження; г) особливості вживання (якщо є).

1. У святу неділеньку рано-пораненьку то не сиза зозуля кувала, не дрібна птиця щебетала, не у борі сосна шуміла, – то бідна удова у своєму домі зі своїми дітьми гомоніла (Н. тв.). 2. Текст – ніби «застиглий» дискурс; це дискурс, який «зупинили», вилучивши з нього живі обставини (З підручника). 3. А там… Та що тут моє слово: ні змалювать, ні розказать… Це як на голку ту соснову усю сльоту перенизать (П. Мовчан). 4. Жовтий місяць Йориковим черепом над моєю думою завис (Б. Олійник). 5. Будьте ж мудрі, як змії, і невинні, як голу’бки (Євангеліє). 6. Ой ти дівчино, з горіха зерня (І. Франко). 7. Найчастіше припливає молодий козак Семен, хисткий, як очеретина, сміливий, як сокіл (Марко Вовчок). 8. Нур-ад-Дін, пробудившись, побачив біля себе дівчину, мов срібну рибину, за шовк м’якішу і за курдюк свіжішу. Вона панувала тут над усім, наче знамено, була краща за верблюдицю червону – лиця ніби анемони, а сама з лукоподібними бровами й очима, мов у газелі (Тисяча і одна ніч).

 

2 варіант — Арінушкіна Валерія

 

1) Стилістичні функції розділових знаків.

2) Схарактеризуйте наведені тексти за ознакою книжності / розмовності, за формою побутування мови та структурними основами. Обґрунтуйте свої висновки.

І. Що, на вашу думку, спільного між школярами, студентами і, уявіть собі, депутатами? Я вже мовчу про собак. Мабуть, ніколи не здогадаєтеся: канікули! Невже й у чотириногих друзів бувають канікули?
Історія цього солодкого кожному учневі слова сягає сивої давнини. Отож полиньмо до Стародавнього Риму.
З двадцять другого липня по двадцять третє серпня Сонце перебуває в сузір’ї Пса, а поява над горизонтом зірки Сиріус із цього сузір’я збігалася із початком великої спеки. Тому саме в цей час римський сенат робив у своїх засіданнях перерву, яку називали канікулами. Чому саме так називали? Ось тут і зарито собаку: якщо перекласти з латини слово «канікули», то й вийде назва нашого чотириногого друга. Згодом канікулами почали називати літню перерву в роботі навчальних закладів, а ще пізніше – узагалі будь-яку усталену перерву в навчанні учнів і студентів. (Із часопису)
ІІ. — Карпе! — промовив Лаврін. — А кого ти будеш оце сватать? Адже ж оце перед Семеном тебе батько, мабуть, оженить. ¬
— Посватаю, кого трапиться, — знехотя обізвався Карпо. ¬
— Сватай, Карпе, Палажку. Кращої од Палажки нема на всі Семигори.
¬— То сватай, як тобі треба, — сказав Карпо. ¬
— Якби на мене, то я б посватав Палажку, — сказав Лаврін. — В Палажки брови, як шнурочки; моргне, ніби вогнем сипне. Одна брова варта вола, другій брові й ціни нема. А що вже гарна! Як намальована! ¬
— Коли в Палажки очі витрішкуваті, як у жаби, а стан кривий, яку баби.
¬— То сватай Хіврю. Хівря доладна, як писанка. ¬
— І вже доладна! Ходить так легенько, наче в ступі горох товче, а як говорить, то носом свистить. ¬ (І. Нечуй-Левицький)

ІІІ. Методи лінгвістичного дослідження. Для отримання об’єктивних результатів лінгвістичного дослідження використовують низку методів наукового дослідження. Термін лінгвістичні методи означає шлях пізнання і витлумачення мовних явищ, що втілюються в певну систему логічних, послідовних дій мовознавця для збору, обробки та узагальнення фактів лінгвістичного дослідження. Будь-який метод лінгвістичного дослідження зумовлений метою, завданнями й аналізованим матеріалом. Найбільш вагомими методами наукового пошуку є:
метод лінгвістичного опису та спостереження, суть якого полягає в інвентаризації й систематизації, класифікації та інтерпретації структурних, семантичних і функціональних властивостей мовних одиниць, що дає змогу встановити корпус аналізованих одиниць;
аналіз лексикографічних джерел, шляхом використання якого порівнюють лексикографічні експлікації значень мовних одиниць;
аналіз словникових дефініцій, який дає можливість визначити семну структуру мовних одиниць, виявити змістовний мінімум концепту, інваріант, що створює базу для подальшого вивчення як мовної одиниці, так і концепту (З підручника).

 

3 варіант — Ачилова Медіне

 

1) Фігури інтертексту.

2) З’ясуйте стилістичні функції займенників.

 

1. А втім, грайте себе, грайте. Я – це світ, театр, трагедія, комедія й драма (В. Дрозд). 2. У нашому дослідженні ми поділяємо цей погляд (З посібника). 3. Де ж таки я сяду перед панією? Ми до цього не призвичаєні! (М. Кропивницький). 4. Як ми себе почуваємо? Добре? Я так і думала (Л. Романчик). 5. Після розповідей Дмитра Івановича кожен із нас ще довго відчуває на собі їхній вплив, від них ти стаєш ніби дужчим, відважнішим (О. Гончар). 6. От одного разу надійшов до нас лист од нашого двоюрідного брата. Писали вони нам, що живуть у столиці, працюють по різних університетах, читають лекції. 7. Дивилися ми на цього красуня парубчака й думали: «І де воно таке взялося? Хто їх таких родить?» (Із тв. О. Вишні). 8. Н а с т я. Івасик? І чого воно придибало? Іди, спи, Івасику (С. Васильченко). 9. У нашім раї на землі нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим (Т. Шевченко). 10. Вона мені дуже допомогла, моя мама. 11. А син ваш, він філолог?

 

4 варіант — Житченко Дарина

 

1) Стилістичне використання синтаксичних синонімів.

2) Знайдіть стилістично марковані мовні одиниці, схарактеризуйте їх: а) загальномовна чи оказіональна стилістема; б) до якого мовного рівня належить; в) тип і різновид стилістичного забарвлення.

 

І. Так швидко відминули кавуни,
Відчервоніли з ними й помідори
І тишком-нишком ожили млини,
З шовковиць лист, з шовковиць лист учора
Упав тихенько, вухо опустив,
Як цуценя чи як руде телятко. (М. Вінграновський)
ІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА
Мельничука Романа Ярославовича, 1973 року народження,
головного інженера науково-виробничого об'єднання «Азот»
Мельничук Роман Ярославович працює на посаді головного інженера з лютого 2013 року. Зарекомендував себе наполегливим, здібним працівником, вимогливим, принциповим керівником. Сумлінно ставиться до виконання службових обов'язків, творчо застосовує в роботі свої знання і навички. Постійно підвищує свій науковий і професійний рівень.
Стосунки з колегами доброзичливі. Вимогливий до себе. Має авторитет і повагу в колективі об'єднання. На громадських засадах виконує обов'язки відповідального за випуск тижневика «Наш голос».

Директор науково-виробничого об'єднання «Азот»

 

5 варіант — Казакова Ганна

1) Особливості поєднання однорідних членів речення. Узагальнювальні слова при однорідних членах речення.

2) Визначте стиль тексту, згрупуйте однокореневі слова, вкажіть словотворчі засоби, визначте їхню стилістичну роль.

Бабусенція. Ой оце чудне дівчатонько, ой-я,/щосуботоньки їде з містонька
До бабоньки, до бабусеньки, ой, /Лишає свої інфузорії-туфельки,
Скидає свої лаковані туфельки, / Одягає куфайчатко порване, ой-ой-оєчки,
У бабцюлі, у бабусеньки, ой,/ Взува старі чоботи-шкарбани,
Бабчані чоботи-чоботиченьки, /Наносить води повну балію –
Ще відро, ще відро, ще відеречко, / Та в баняки, банячища, ой,
Та любисток зімліє в горнятах, / Аж зімліє бабусина хата, ой-ой-ой,
Хата, хатуся, хатинонька, / Хатусенька, Хата Стріхівна, ой.
– Заворожи мене, бабченько, ой-я. /Бабусенько, бабулина, бабусенція.
Ой, гаряча, ой бабулик, ой-ой-ой-єчки. – / Ляпотить, хлюпотить у ночвеньках
Дівулиня, дівчина, дівогоренько, /А бабище все шпортається, ой-я,
З кочергами, з баняками, з банячищами… / Внучка, внученька, студентонька
Спить у баби на рядниноньці… / А бабуся, бабулиня, бабусенція
До дівчиська так і тулиться — / Сиротина ж, сиротуля, сиропташечка,
Бабумамця, бабутатко, бабусонечко… (І. Драч)

 

6 варіант — Київська Ольга

 

1) Літературознавча і лінгвістична стилістика: спільне та відмінне.

2) Прокоментуйте вживання складних речень у різностильових текстах.

 

І. Отче, дай мені з душевним спокоєм зустріти все, що принесе мені прийдешній день. Дай мені цілком віддатися волі Твоїй святій, в усякий час цього дня в усьому настав і підтримай мене. Які б я не одержувала звістки протягом дня, навчи мене сприйняти їх із спокійною душею і твердим упевненням, що на все свята воля Твоя. В усіх словах та справах моїх керуй моїми думками і почуттями. В усіх несподіваних випадках не дай мені забути, що все послано Тобою. Навчи мене прямо й розумно обходитися з кожною людиною, нікого не соромлячи й не засмучуючи. Отче, дай мені знести утоми прийдешнього дня та всі події сьогодення. Керуй моєю волею і навчи мене олитися, вірити, надіятись, терпіти, прощати й любити. Амінь (Молитва оптинських старців).
ІІ. Когнітивна лінгвістики, як і всі науки, має свої методи наукового дослідження. Основним методом когнітивної лінгвістики є метод концептуального аналізу. У науковій літературі немає єдності щодо терміна «концептуальний аналіз». За С. Е. Нікітіною, концептуальний аналіз можна трактувати і як аналіз концепту, і як спосіб аналізу за допомогою концептів, або такий, що має концепти як свої обмежені ознаки. Концептуальний аналіз можна розглядати як аналіз концептів (тобто абстрактних назв), на яких ґрунтуються найуживаніші контексти слова, що лежать в основі організації її когнітивної карти. Структурний аналіз повинен гармонійно переходити в аналіз концептуальний, що дасть змогу за деякої суб'єктивності методів прийти до об'єктивніших висновків (З підручника).
ІІІ. Хамові ніколи не подобається, коли в людині людська гідність прокидається. Хам любить хребет зігнутий. По ньому легше вилізти на голову. А випрямлений хребет він уже називає «националистическим», «антисемитским», «антирусским» і ще казна-яким «анти»… Лише не анти хамським… І вже спрацьовує хамська логіка. Не ти герой, мій побратиме, що піднявся з рабських колін. А він, хам, який знову хоче тебе на коліна поставити.
… Вітя Царапкін каже, що вождів треба вирощувати, як капусту. Аби мали великі голови. І не пусті… Погляньмо ж на наше політичне поле: скільки тут чортополоху. Ті, що сімдесят років упроваджували «найгуманніший у світі» практикум – «высшая мера социальной защиты – расстрел», сьогодні рядяться в тогу захисників народу (Є. Дудар).

 

7 варіант — Костильова Ксенія

 

1) Стилістичні можливості дієприкметників.

2) Визначте стилістичні функції абзаців.

 

І. Іще в дитинстві мені батько казав: людина живе не заради хліба, а тільки через те, що є – хліб…
Змалку сприймала ці слова буквально – є мама, є тато і є вирощений ними хліб. А ставши агрономом, відчула, що хліб – це як народження дитини. Адже недарма наші пращури ототожнювали Землю і Жінку. З давніх часів лишився звичай: із зажинкового снопа пекти перший хліб, останній же – обжинковий, зв’язаний у вигляді ляльки, – ставити на видноті. У зрілому хлібі немов бачиться дитя, породжене землею. Воістину незбагненний своєю безперервністю зв’язок зернини, землі і колоска.
Хліб…
Скільки і справді красивих легенд і повір’їв пов’язано з ним. На весілля посівають наречених зерном, щоб ніколи не знала сім’я нестатку в хлібі. Під час зведення оселі закладають зерно в кутки, щоб був достаток у домі. Щоб стати вродливою, дівчина нібито повинна зібрати квіт жита й натерти ним обличчя.
Я сказала б інакше: хто хоче стати красивим душею, хай порідниться з хлібом (Н. Гринько).

ІІ. МОЛИТВА ДО ДИТИНИ
Дитино моя, від моєї любові народжена!
Любов’ю моєю дарована, небом на щастя послана!
Благословляю день і мить, коли перший крик твій відкрив мені світ материнства, коли сяйво твоїх оченят розбудило мене до нового життя.
Дитино моя!
Надіє і втіхо моя! Радосте і натхнення! Ти рятувала мене від самотності, додавала сили в безнадії, надихала у відчаї. Не втомлюся дякувати Богові за тебе, неоціненний дарунку мій!
Дитино моя!
Місточку між минувшиною і майбуттям, вісточко з далекої юності. Я не потребую відплати чи подяки. Я сама щиро вдячна долі за те, що маю кого любити (Т. Голобородько).

ІІІ. Повідомляємо, що один компресор з партії, відправленої за залізничною накладною № 274, прибув у пошкодженому стані.
З акту приймання № 14, який додаємо, видно, що ушкодження товару викликане неякісним упакуванням.
Згідно з § 5 нашого договору ми маємо право на знижку з фактурної вартості. Ми згідні прийняти цей товар із знижкою в 15% з його фактурної вартості.
У разі Вашої незгоди ми будемо змушені повернути товар назад з віднесенням усіх видатків на Ваш рахунок (Із підручника).

ІV. Зміни літературної норми можуть бути викликані внутрішньомовними чинниками (явищами аналогії, взаємодією з діалектними формами та ін.) або позамовними (як данина часу, моді, відновлення давньої, забутої норми тощо).
В оцінці норми і варіантів беруть до уваги традиції вживання, поширення, регулярну відтворюваність у мовленні. Наприклад, в українській мові під час звертання до особи нормативною є форма кличного відмінка. Називний відмінок у цій функції обмежений.
Норми літературної мови закріплюють традиції, культурні здобутки минулого і водночас регулюють використання не тільки усталених правил, а й появу нових у процесі мовленнєвої діяльності людей.
Дотримання літературних норм усіма, хто використовує українську мову як засіб спілкування, оберігання її від засмічення, суржикового викривлення, є обов’язком кожного мовця (Із підручника).

V. Тримайся середини. В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.
Не будь справедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в неча’сі своїм?
Добре, щоб ти ухопився за це, але й з того руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того.
Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.
Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила, тому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе, знає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!
Усе це я в мудрості випробував, і сказав: «Стану мудрим»!
Та далека від мене вона! (Із Книги Екклезіястової).

 

8 варіант — Лянга Юлія

 

1) Стилістика словосполучень.

2) Визначте стиль уривків, проаналізуйте семантику і роль прислівників.

 

І. Раненько вдосвіта ви берете рушницю, весло, кошик, де покахкує крякуха, і йдете на Кирмасове озеро… Тепло. Кукурікають півні. Спереду вдалині темніє ліс. Праворуч блищить Оскіл, потихеньку шумлять очерети. Ви пильно вдивляєтесь ліворуч, де мають бути стіжки сіна… Над очеретом стрілою метнулося чиря… Високо-високо проплив над озером табун крижнів. Не приземлився на крякушин заклик, помчав далі. Не всі обов’язково сідають, але часто-густо все-таки сідають. Обережненько, тихесенько колупаючись у рясці, лиска пливе до крякухи… Ось летить зграя чирят. Вони падають на озеро, ніби їх хтось із підситка висипав. Але падають далеченько від крякухи, врозбрід, не купою. Впали і хвилинку сидять, мов опудала нерухомі. А потім уже поволеньки починають одне до одного підпливати (За О. Вишнею).

ІІ. Українська літературна мова є складною системою синонімічних засобів вираження. Отже, перед кожним мовцем раз у раз постають питання, який мовний елемент необхідно вибрати, як краще сформулювати думку, яким лексико-граматичним одиницям віддати перевагу в тій чи тій мовній ситуації. Вивчає змістові та емоційні відмінності паралельних одиниць різних мовних рівнів окремий розділ мовознавства – практична стилістика. Її завдання – навчити оцінювати виражальні й експресивні можливості мовних засобів і доцільно використовувати їх, ураховуючи конкретну ситуацію спілкування. Практична стилістика аналізує засоби мови насамперед щодо відповідності нормам – соціально закріпленим правилам, обов’язковим для всіх носіїв мови (З посібника).

ІІІ. Уявіть собі життя без болю. Ви порізали палець, але немає ніяких неприємних відчуттів. Так не буває? Ні, виходить, буває! В історії медицини відомо не менш як сто таких випадків.
Батьки Христини (США) помічали, як дівчинка ще змалку «терпіла» надзвичайно гострий біль. Вона навіть не плакала, коли поламала ногу. Дівчинка просто не знала, що таке біль. Причини цього рідкісного явища ще не з’ясовані. Однією з гіпотез є припущення про відсутність в організмі людини речовини «Р». Якщо організм не виробляє її достатньо, больове відчуття не виникає (Із журналу).

 

9 варіант — Музгаєва Медіна

 

1) Стилістичне використання іменникових категорій.

2) Схарактеризуйте вставні і вставлені конструкції: 1) за будовою; 2) за семантикою; 3) спосіб включення в основне речення; 4) позиція в основному реченні; 5) яка фігура експресивного синтаксису.

 

1. Ми просто (о печаль!) старі (І. Жиленко). 2. А він перестав говорити про стрілянину (хоч вона не втихала, а посилювалась) (А. Головко). 3. Але хто ж цей Іван Іванович? (Мій герой уже прийшов додому і поставив свою парасольку в соняшну пляму того сонця, що благословляло його важку путь – саме важку, бо щось із серцем не ладно — своїми мажорними рожево-білими проміннями). Хто ж цей Іван Іванович? 4. – Припустім... припустім! – раптом ще більше починає нервувутись Іван Іванович, і його баритональний бас дістає дискантових ноток. – Але коли виродження я можу простити рядовим членам партії, то... вождям (мій герой робить тут знак величезного наголосу!), вождям я цього простити не можу!.. (Із тв. М. Хвильового). 5. Вночі був дощ – дзвінкий, мов радість, дощ. (Дощі такі бувають навесні!) (М. Тарнавська). 6. І Ви казали до діда – а дід човгикав по хаті, – а що ви йому казали, то Ви не чули й самі (Л. Костенко). 7. Гетьман усміхнувся в вуса (бачив, що та усмішка сподобалася хлопцеві), повернувся й пішов (Ю. Мушкетик). 8. Лише Марко уміє догодити, як часом пан, капризний та сердитий (подагра, старість, нелади, нудьга…), захоче виїхати (М. Рильський).

 

10 варіант — Мухтаров Рустем

 

1) Стилістичні фігури, побудовані на принципах однорідності.

2) Визначте стиль текстів, схарактеризуйте семантику дієслів.

 

І. Усе тепліше світило красне сонечко. Цілий день на осокорі в колонії граків не припинялась робота. Сухе гілля граки підбирали недалеко від осокора, несли вгору, мостили гнізда. Але працювали отак не всі. Одна молода пара граків, облюбувавши зручну розвилку, заходилася будувати гніздо. Щоб не переобтяжувати себе, обоє вдались до найлегшого способу. Жодного разу вони не спустилися додолу, а, поки інші граки відлітали, понасмикували собі гіллячок із сусідніх гнізд.
Швидко їхнє гніздо піднялося й поширшало. Робота успішно закінчувалась. Сусіди раз у раз поверталися на осокір, потім відлітали, і, здавалося, ніхто з них нічого не помічав. Але так лише здавалося (Г. Демченко).
ІІ. Мовознавство ХХІ століття визначається одночасним співіснуванням багатьох парадигм наукового знання і різноманітних підходів до вивчення усіх аспектів людської мови, що характеризуються експансіонізмом, експланаторністю, функціоналізмом та антропоцентризмом. Протягом багатьох років мовознавці сучасності намагаються виокремити найбільш вагомі та найбільш поширені парадигми лінгвістичних досліджень, формуючи оригінальні методології та методики аналізу, а також специфікуючи дослідницький вектор наукового пошуку.
Традиційно в науці про мову розрізняють три наукові парадигми:1) порівняльно-історичну (контрактивну, зіставну), що ґрунтується на порівняльно-історичному методі і властива лінгвістичним дослідженням ХІХ ст.; 2) системно-структурну, основою якої стає слово з усіма його аспектами у межах мовної системи; 3) антропоцентричну, яка ґрунтується на дослідженні того, що відбулося і нині відбувається з мовою та інтерпретованим людиною світом з позиції самої людини.
ІІІ. Якщо ви гойдалися, подорожували літаком, крутилися в петлі Нестерова, то знаєте, що про будь-які відхилення тіла відносно положення Землі повідомляє біологічний «датчик» – вестибулярний апарат. Він міститься у внутрішньому вусі і вимірює прискорення під час обертання в усіх трьох площинах і положеннях тіла відносно центра ваги. Кіт, як би він не падав, завжди приземляється на чотири лапи. Чому так буває? Це питання давно цікавило спеціалістів з теоретичної механіки.
Падання кота вивчали за допомогою зйомок і переконалися, що він дуже вміло управляє рухами тіла, бо у його внутрішньому вусі міститься досконалий вестибулярний апарат, який дуже точно вимірює відхилення тіла від центра рівноваги і прискорення. Як тільки сигнал про відхилення передається в мозок, вступає в дію система регулювання, подібна до технічної.

 

11 варіант — Парфьонова Ірина

 

1) Стилістика односкладних речень (із прикладами).

2) Вкажіть значеннєві і стилістичні особливості числівників, визначте можливість синонімічної заміни.

1. На крутій скелі, верстов зо три від моря і стоїть форт Новопетровський (О. Іваненко). 2. Лишалося в неї п’ятірко курей, улітку поліцаї прийшли і чотирьох реквізували (В. Дрозд). 3. Повітряний гігант АН-22 здатний перевезти 80 т вантажу чи 750 пасажирів на відстань 5000 км зі швидкістю 750 км/год (Із журналу). 4. Тисячі голосів, безліч звуків зливаються в гарячий, розморений гул (О. Гончар). 5. Одна ластівка весни не робить. 6. І от тепер лишилася одна я, одна, одна, на цілий світ одна (Н. тв.). 7. «Мені тринадцятий минало» (Т. Шевченко). 8. Збори призначено на десяту годину. 9. Щоб пройти півтора кілометра, людині потрібно 17-18 хвилин.

 

12 варіант — Седловська Дарина

 

1) Стилістичне забарвлення, його типи.

2) І. Згрупуйте слова за правилами подвоєння й подовження приголосних, запишіть ці правила.

Суцвіт...я, суцвіт...ь, істин...ий, узбереж...я, суд...я, пі...вікна, ві...далений, пісен...ий, невпізнан...ий, стат...я, стат...ей, ...ляти, війсь...комат, зіл...я, о...битий, бе...змістовний, подвір’...я, збіж...я, повіст...ю, напоєн...ий, качен...я, навма...ня, незлічен...ий, щаст...я, пас...я.Тра©а, Неапо(л)ь, Ру©о, анте(н)а, Е(м)а, Го(л)андія, ба©ейн, Кальку(т)а, Оде©а, Ге(н)адій, то(н)а, брю©ельці, конт(р)еволюція, Ро©іні, гра(м), Маріа(н)а, не(т)о, Іне©а, Са(в)а, А(л)а, Донба©, па(н)а, і(н)овація, ка©ета, Ро©ія, Ні(ц)а, бру(т)о, Жа(н)а.

ІІ. Вставте замість крапок и або і, поясніть їхнє вживання.
1. В погож... літн... ноч..., в морозні ранк..., і вечірній час, і в свята гомінк..., і в дні робоч... ми думаємо, правнук..., про вас (В. Симоненко). 2. Мені потрібен мир навік..., а не на п’ять хвилин (О. Підсуха). 3. Опівноч... айстри в саду розцвіли (О. Олесь). 4. Не так тії ворог..., як добрії люди – і окрадуть, жалкуюч..., плачуч... осудять (Т. Шевченко). 5. Не спіш... язиком, квапся ділом (Н. тв.). 6. Тоненьк... ялинк... розбрелися по схилах гір. 7. Артилеристи, супроводжуюч... піхоту, власноручно тягли всю ніч свої гармати, майже на руках виносяч... їх (Із тв. О. Гончара). 8. Кипариси од ноч... до ранку все шумлять і шумлять навкруг... (В. Сосюра). 9. Уч...ся чужого розуму, але й свого не губи (Н. тв.). 10. Ішла людина, просто йшла людина, закинувш... шарманку за плече (Л. Костенко).

 

13 варіант — Степаненко Владислав

 

1) Стилістика категорій прикметників.

2) Визначте стиль текстів, схарактеризуйте функції часових форм.

 

І. Миколка прокинувся рано. Досвітня прохолода вливалася у відчинене вікно, повітря було густе і сине, однак півні вже вістували народження нового дня.
Малий заплющився, але спати більше не міг. Передчуття чогось незвичайного, радісного і давно бажаного виповнювало дитяче серце. Зненацька він усе пригадав і підхопився з ліжка, відкинувши важку барвисту ковдру. Таж батько обіцяв взяти його з собою на села!
Сковзнувши з ліжка, Миколка зашелестів сухою пахучою осокою, якою була заслана долівка і зазирнув на другу половину. Матері вже не було, напевно, готує сніданок у дорогу. Батько, розметавши руки, дихав рівно і широко, як богатир із дідових казок. (За Б. Чіпом).

ІІ. У багатьох чудових українських народних піснях оспівано зеленого патріарха лісів. У багатьох віршах постає він як символ незламної сили, могутності та переможного довголіття!
Дуб і справді живе надзвичайно довго. В селі Верхня Хортиця, яке нині перетворилося на передмістя Запоріжжя, височить старезний дуб-велетень, вік якого – понад вісімсот років. Ще за часів Київської Русі з брунатного жолудя проклюнувся паросток і, набираючи сили, згодом перетворився на могутнє розлоге дерево. Під ним проходили слов’янські племена, мешканці південних степів, у його затінку відпочивали, ховалися від дощу або палючого сонця. нині над дубом-велетнем мчать реактивні лайнери, пролітають штучні супутники Землі, а він, як і колись, живе, зеленіє, задумливо шумить серед безкраїх рідних обширів (С. Івченко).

ІІІ. Мовознавство ХХІ століття визначається одночасним співіснуванням багатьох парадигм наукового знання і різноманітних підходів до вивчення усіх аспектів людської мови. Протягом багатьох років мовознавці сучасності намагаються виокремити найбільш вагомі та найбільш поширені парадигми лінгвістичних досліджень, формуючи оригінальні методології та методики аналізу, а також специфікуючи дослідницький вектор наукового пошуку.
Традиційно, у науці про мову розрізняють три наукові парадигми: 1) порівняльно-історичну, яка ґрунтується на порівняльно-історичному методі і властива лінгвістичним дослідженням ХІХ ст.; 2) системно-структурну, основою якої стає слово з усіма його аспектами у межах мовної системи; 3) антропоцентричну, що ґрунтується на дослідженні того, що відбулося і нині відбувається з мовою та інтерпретованим людиною світом з позиції самої людини (З підручника).

ІV. Які пишні села у цім краю бувають весною, коли зацвітуть садки! Одне село зовсім запало в глибоку долину і неначе потонуло в білому цвіту садків, як у молочному озері; друге стоїть на скалистій горі й красується в яблунях та черешнях проти сонця, неначе біле марево в прозорій імлі.
Там десь на широкій долині розлився довгий став; кругом ставка над самим берегом біліє смуга з вишневих та черешневих садків.
Краю мій, який я щасливий, що очі мої втопають у розкошах твоїх далеких обріїв, у дніпрових водах, у білих мальовничих селах на його розлогих берегах (І. Нечуй-Левицький).

 

14 варіант — Степаненко Ірина

 

1) Стилістика порівняння.
2) І. Користуючись словником (зазначте яким), запишіть слова: а) з наголосом на першому складі; б) з наголосом на другому складі; в) з наголосом на третьому складі; г) з варіативним наголошенням.

 

Середина, наглядач, течія, український, ім’я, вчора, новий, апостроф, подруга, фаховий, ясний, позаторік, рукопис, показ, також, старий, шостий, доповісти, виразний, порядковий, випадок, мабуть, сантиметр, одинадцять, дошка, дочка, донька, вірші, помилка, беззахисний, сімдесят, читання, довідник, частки (множ.), текстовий, напій, зв'язний, ознака, опріч, загадка, фольга, алфавіт, квартал, феномен.
ІІ. Запишіть слова в родовому відмінку, поясніть чергування голосних.
Канів, Фастів, Бердичів, Київ, Миколаїв, Могилів-Подільський, Коростишів, Ірпінь, Чугуїв, Прокіп, Григір, Козеріг, Кишинів, Федір; творчість, ґречність, радість, щирість, шляхетність, більшість, меншість, кількість, можливість, ввічливість, відомість, власність.

 

15 варіант — Тараненко Юлія

 

1) Стилістичні можливості відокремлених членів речення і звертання.

2) Визначте стилістичні особливості дієслівних форм, вкажіть їхні стилістичні варіанти.

 

І. 1. Впасти, згоріти, загинути ладна в ту ж мить (Д. Павличко). 2. – Грицю, Грицю, хоч жениться? – «Не можу одговориться!» (Н. тв.). 3. Вітер хворий віє стиха. Ледве ходе, ледве диха (О. Олесь). 4. Ото як принесеш у пазусі додому гороб’ятко та пустиш у хаті, то бабуся, було, скажуть: – І навіщо б ото я пташенятко мучив? (Остап Вишня). 5. Ходімо краще вечеряти після такого труду (М. Лазорський). 6. А ви чия будете, дівчино? (С. Васильченко). 7. Знов стало тихо, лише стебла хрупотять та час від часу серп бренькне о камінець (І. Франко). 8. – Пішли, хлопці, допоможемо відремонтувати техніку, – звернувся він до товаришів (В. Рєзник). 9. – Сестро, – наказав лікар. – Води не давати. Змочіть йому губи ваткою (О. Чорногуз).

ІІ. 1. Тебе послухай, то ще справді чоловіка на той світ зажену (І. Карпенко-Карий). 2. Іде гроза дзвінка і кучерява садам зомлілі руки цілувать (Л. Костенко). 3. Яку б не відчув я на плечах знемогу, якими б шляхами не йшов, в найтяжчі хвилини гукав на підмогу Надію, і Віру, й Любов (М. Ткач). 4. – Літак готувати до вильоту! (І. Ле). 5. Вранці Маланка його стріла – питала: – Не знати: Будуть землю ділити? (М. Коцюбинський). 6. – Сину, залишив би ти вже свої ковзани та сідав за уроки. 7. Після уроків забіжиш до бібліотеки і візьмеш книгу. 8. – Виходимо по одному, щоб менше створювати шуму. 9. Із собою брати тільки рюкзаки. Ну, пішли! 10. Розпитуєм Мину Омельковича про сина Гришуню (О. Гончар).

 

16 варіант — Туляков Антон

 

1) Типологія норм літературної мови. Норми і правила.

2) Схарактеризуйте стилістичні можливості паралельних синтаксичних конструкцій.

 

1. Не вміючи кататися на ковзанах, хлопчик часто падав. – Хлопчик часто падав, тому що не вмів кататися на ковзанах. 2. Конструктор демонстрував креслення і роз’яснював переваги нової моделі літака. – Конструктор, демонструючи креслення, роз’яснював переваги нової моделі літака. 3. «Справді, де вовк?» – перепитав Андрійків тато (М. Вінграновський). – Андрійків тато перепитав, де вовк. 4. «Ну, хлопче, йди додому», – звелів старшина (Б. Грінченко). – Старшина звелів хлопцеві йти додому. 5. Зліва на березі височів готельний комплекс. – Зліва, на березі, височів готельний комплекс. 6. По закінченні школи Максим вступив до університету. – Закінчивши школу, Максим вступив до університету. 7. Густо бризнула поміж травою красна і рясна суниця. – Густо бризнула поміж травою суниця, красна і рясна (М. Стельмах). 8. Несподівано серед зими зацвів кактус, подарований нам сусідкою із шостого поверху. – Несподівано серед зими зацвів кактус, який подарувала нам сусідка із шостого поверху. 9. Схвильований, я довго не міг заснути. – Від хвилювання я довго не міг заснути. 10. Валерієві – уродженцю півдня – важко було звикати до суворого клімату Арктики. – Валерієві, який народився на півдні, важко було звикати до суворого клімату Арктики.

 

17 варіант — Фролова Катерина

 

1) Стильові відмінності у вживанні однорідних членів речення. Морфологічне вираження і структура однорідних членів речення.

2) І. Прокоментуйте вживання дієприслівників і безособових форм на -но, -то.

 

1. Згадуючи дитинство, мені уявляється квітучий луг над річкою. 2. Сидя так близько від телевізора, псується зір. 3. Читаючи оповідання, у мене виник інтерес до сюжету. 4. Лише зробив усі домашні завдання, ти можеш відпочити. 6. У мовах із слабко розвиненою системою префіксації значну увагу було приділено морфемам, що нагадують префікси. 9. Ініціативу студентської ради щодо проведення Дня студента підтримано ректором університету.

ІІ. Виділені присудки, де це можливо, перетворіть на дієприслівники. Перед цим з’ясуйте, чи однаково важливі обидва присудки в кожному реченні, чи одного діяча вони стосуються.

1. Біжать низько по небу хмарки й волочать за собою тіні по землі. 2. Хлопчина дивиться й дивується. 3. А що коли наступити ногою на тінь і притримати її? 4. Чи зупиниться хмарка, чи побіжить далі? 5. Хлопець став на тінь, але тінь накрила його, і хмарка побігла далі.

Обновлено: 18.04.2020 — 23:39

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *