Довідкові матеріали до практичного заняття 3

Подано довідкові матеріали до практичного заняття 3 зі стилістики.

 

І. Ачилова В. П. Пишемо українською без помилок : навчально-методичний посібник / В. П. Ачилова, О. Л. Ачилова, Т. Ф. Слівкіна. − Сімферополь, ВД «АРІАЛ», 2013. − 60 с.

 

Уживання окремих букв (С. 8)

4. Ненаголошений [А] в корені слова перед складом з А (Я): багатий, багатир (багач), багато, гаразд, гарячий, гарячка, кажан, калач, качан, хазяїн, халява.

5. Ненаголошений [О] в корені слова: богатир (силач), борсук, зоря, козак, комиш, комірка, коровай, котити, кропива́, крохмаль, монастир, ота́ман, поганий, погон, пором, робота, розум, рости, слов’яни, солдат.

 

ІІ. Ачилова В. П. Пишемо українською без помилок : навчально-методичний посібник / В. П. Ачилова, О. Л. Ачилова, Т. Ф. Слівкіна. − Сімферополь, ВД «АРІАЛ», 2013. − 60 с.

 

Засоби милозвучності (С. 11−12)

 

29. Чергування З – ІЗ – ЗІ (ЗО).

З: тести з англійської мови, узгодив з автором, тренер з Києва;

ІЗ (поруч із З, С, Ц, Ч, Ш, Щ або групою приголосних): вареник
із сиром, ніч із суботи на неділю, знають із власного досвіду;

ЗІ (перед сполученням приголосних, серед яких найчастіше є З, С, Ц, Ч, Ш, Щ): разом зі (із) сходом сонця, зі (із) святом, зі (із) школи,
зі зброєю, зі Львова;

ЗО: тижнів зо два, зо три десятки.

 

30. Правопис частки БИ (Б): зробив би (після приголосного), зробили б (після голосного).

31. Правопис частки ЖЕ (Ж): написав же (після приголосного), написала ж (після голосного).

32. Правопис -СЯ (-СЬ): зібралися школярі (перед приголосним),
зібрались учні (перед голосним).

33. Додавання (відкидання) голосного в кінці деяких префіксів (прийменників, прислівників): підклеїти – підігріти (перед збігом приголосних), під нами – піді мною, над тобою – наді мною, перед нами – переді мною, пізніше зрозумів (перед приголосним), пізніш усвідомив (перед голосним).

34. Немилозвучний збіг звуків на межі слів: X велика кабіна; V простора кабіна.

35. Римування слів у прозі: X любов людини до батьківщини; V любов людини до рідної землі.

36. Невмотивоване повторення однакових або близьких за вимовою звуків, звукосполучень: X Бадьорість, життєрадісність, окриленість, свіжість – найпривабливіші риси нової збірки. V Бадьорий, життєрадісний настрій, окриленість думки, свіжість почуттів – найпривабливіші риси нової збірки.

37. Правопис числівникових основ ДВО- (ДВОХ-), ТРИ- (ТРЬОХ-),
ЧОТИРИ- (ЧОТИРЬОХ-) у складних словах: тригодинна перерва
(перед приголосним, крім Й); чотирьохактний (перед А, О, Й).

 

ІІІ. Чукіна В. Ф. Український правопис у таблицях і схемах : навчальне видання / В. Ф. Чукіна, О. М. Почтаренко, Г. С. Почтаренко. − Київ : ТОВ «ВП Логос-М», 2012. − 176 с.

Буква ґ передає на письмі задньоязиковий зімкнений приголосний.

Букву Ґґ вилучено з українського правопису 1933року, повернуто третім виданням «Українського правопису». Нинішній правопис (п’яте видання. − Київ, 1918) подає такі слова з цією буквою:
1) в українських та в давно запозичених і зукраїнізованих словах: а́ґрус, бі́ґос, ґа́ва, ґа́зда́, ґазди́ня, ґалаґа́н, ґандж, ґа́нок, ґату́нок, ґвалт, ґе́ґати, ґедзь, ґелґота́ти, ґелґотіти, ґерґелі, ґерґота́ти, ґерґотіти, ґерда́н, ґи́ґнути, ґирли́ґа, ґеше́фт, ґи́ґнути, ґлей, ґніт (у лампі), ґо́ґель-мо́ґель, ґо́нт(а), ґрасува́ти, ґра́ти (іменник), ґре́чний, ґринджо́ли, ґрунт, ґрунь, ґу́дзик, ґу́ля, ґура́льня, джиґу́н, дзи́ґа, дзиґарі, дзи́ґлик, дриґа́ти і дри́ґати, ле́ґінь, мамали́ґа, ремиґа́ти, фіґа, фіґлі-міґлі тощо та в похідних від них: а́ґрусовий, ґаздува́ти, ґвалтува́ти, ґе́рґіт, ґратча́стий, ґрунтови́й, ґрунтува́ти(ся), ґу́дзиковий, ґу́лька, проґа́вити і под.
2) у власних назвах − топонімах України: Ґорґа́ни (гірський масив), Ґоро́нда, У ́ґля (села на Закарпатті), у прізвищах українців: Ґалаґа́н, Ґалято́вський, Ґе́ник, Ґерза́нич, Ґерда́н, Ґжи́цький, Ґи́ґа, Ґо́ґа, Ґо́йдич, Ґо́нта, Ґри́ґа, Ґудзь, Ґу́ла, Лома́ґа.

 

ІV. Ачилова В. П. Пишемо українською без помилок : навчально-методичний посібник / В. П. Ачилова, О. Л. Ачилова, Т. Ф. Слівкіна. − Сімферополь, ВД «АРІАЛ», 2013. − 60 с.

45. Спрощення в групах приголосних (С. 13-14)

 

У вимові й на письмі:

• ЖДН – ЖН: тиждень – тижні, тижневий;
• ЗДН – ЗН: проїзд – проїзний, виїзд – виїзний;
• СТН – СН: честь – чес¬ний, радість – радісний;
• СТЛ – СЛ: щастя – щасливий, ко¬ристь – корисливість;

ВИНЯТКИ: зап’ястний, кістлявий, пестливий хвастливий, хвастнути;

• сонце, серце, скло (рос. солнце, сер¬дце, стекло).
• СКН – СН: блиск – блиснути, писк – писнути;
• ЗКН – ЗН: бризки – бризнути, брязкіт – брязнути;

ВИНЯТКИ: брезкнути, випускний, вискнути, пропускний, скнара,
скніти, тоскно.
Спрощення Т лише у вимові, але збереження на письмі:
  • у прикметниках та іменниках, утворених від іншомовних слів
    на -СТ, НТ: контрастний, баластний, курсантський, студентський, студентство, агентство;

 

  • у групі приголосних -СТЦ-: журналістці, піаністці, кістці;
    у словах шістнадцять, шістдесят, шістсот.

 

Напишіть, будь ласка, у коментарі про опрацювання цих довідкових матеріалів.

 

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.