Практичне заняття 11

Стилістичні функції пунктуації та засобів відтворення чужого мовлення

 

Дібрано тренувальні вправи на визначення стилістичних функцій пунктуації та засобів відтворення чужого мовлення.

 

Теоретичні питання

1. Стилістичні функції пунктуації.
2. Стилістика засобів відтворення чужого мовлення в тексті.
3. Фігури інтертексту: цитування, аплікація, алюзія. Парафраз і плагіат.

 

Вправи

1. Схарактеризуйте стилістичні функції пунктуації.

1) як завжди весна починається з нежитю
і щільно-похмурого побутового лиха
і як мені все це прийняти? сидячи? лежачи?
у ліжку? в труні? у ванній? на стриху
вмостившись між синім дитячим возиком
і паками з пліснявілими сукнями? (Світлана Поваляєва).

2) Я вже не кажу про те, що, стративши усяке почуття живої чоловічої мови, п. Страхопуд пише такі безсмислиці, як лакейства без чела (??) і т. д. (М. Драгоманов).

3) Серед переказів живе, легендами обростає переказ про півгодинне (!) споглядання одного весняного пейзажу самим паном ректором після одного важкого трудового ректорського дня (М. Стрельбицький).

4) я в пошуку звідси дверей консистенції полум’я що виника з малого формату сльози узурпованих вибриків памяті аналіз мого кримінального почерку на деенка де зручно вмостились під шкірою плюшеві мамонти вони від кутюр від макдональдсів просто вони тут сховались прискорений курс гонорового долара смикає стержні підспідків супротив нових територій як мій компетентний аналіз тривкий наче почерку стиль наче пошук дверей із нізвідки (Софія Сітало).

5) місто в нашийнику зашморгу з вигнутих колій
кліпає сонно повіками вікнами офісів
всюди реклами молитви святій кока-колі
і непорочності тампаксів-памперсів-олвейсів, (Лариса Радченко).

6) …місто зав’язує шию плетеним шарфиком…
…місто стирає зі стін учорашніх героїв…
…місто фарбує обличчя штучними барвами…
…з містом щоденно мусиш ставати до бою… (Яна Климентовська).

 

2. Вкажіть засоби передавання чужого мовлення та їхні стилістичні функції.

1. – Сон рябої кобили все це, – каже він, змахнувши з обличчя краплистий піт. – Влаштовуєш – так і кажи, що влаштовую, а то ще хоче й чистенькою бути… Знаємо цих чистеньких! Батько починає вголос сортувати сьогорічних випускників, прикидаючи, хто з них де опиниться: Кузьма Осадчий – ну цей на канал, цього батько до себе забере, там добре платять… Ситникова на ферму вершки пити… А Горпищенкова вертуха, що про неї тільки й чути було на батьківському комітеті. Йде нібито вожатою в піонертабір! (О. Гончар).

2. Книга – то джерело знань. Ще стародавні єгиптяни говорили: «Ти повинен звернути своє серце до книг. На світі нічого немає кращого за книги». А великий римський трибун Цицерон сказав: «Дім, у якому немає книг, подібний до тіла без душі» (І. Цюпа).

3. Потім Андрюша підходить до мене й наївно-печально каже: – Слухай, друже! Одпусти мене! Я: – Куди? Андрюша: – На фронт. Я більше не можу тут.
Ага! Він більше не може! І в мені раптом спалахнула злість. Нарешті прорвалось. Я довго стримував себе. Він хоче на фронт? Він хоче подалі від цього чорного брудного діла? Він хоче витерти руки й бути невинним, як голуб? Він мені віддає «своє право» купатися в калюжах крові? (М. Хвильовий).

4. Шістдесят літ Павлові Григоровичу Тичині. І всі зразу:
– Кому?! Павлові Григоровичу?! Тичині?!
– Не може бути!
– Метрика!
– А що ви там про метрику?! Яка може бути метрика для «молодого, молодого, молодистого»?! (Остап Вишня).

3. Знайдіть фігури інтертексту, схарактеризуйте їх.
1. Єдина справжня розкіш – це розкіш людського спілкування (Антуан де Сент-Екзюпері). 2. Подарована була Вкраїні арфа, / Одна-однісінька на все життя Вкраїни (І. Драч). 3. Дзвін шабель, пісні, походи, / воля соколина, / тихі зорі, ясні води – моя Україна (В. Сосюра). 4. «Lasciate ogni speranza» – «залишіть усяку надію» – ніби для мене, для нас, для цього повторного переходу Збручу писав колись Данте ці строфи (П. Козланюк). 5. Той рушник <…> б’ється душею поета шаленою / Понад ордою пісень тьмочисленною (І. Драч). 6. То буде їхнє вороття / під неба синю гать. / Так смерть народжує життя, / щоб смертю смерть попрать (В. Сосюра). 7. Красі та користі хвала, / Мов тепла злива ллється. / Могутні, пружні два крила – / Два промені від серця (М. Нагнибіда). 8. Ми шлях його, його боління знаєм: / Одним горів він і одним страждав. / І ту хатину, що ви звали раєм, / Він завжди, гнівний, пеклом називав (М. Рильський).

Напишіть, будь ласка, у коментарі про виконане домашнє завдання і зазначте номер вправи.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *