СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ ЯК СИНТАКСИЧНА ОДИНИЦЯ. КЛАСИФІКАЦІЯ СКЛАДНОСУРЯДНИХ РЕЧЕНЬ

Дібрано тренувальні вправи на визначення типу складного речення, класифікацію складносурядних речень і пояснення пунктуації в складносурядних реченнях.

Навчально-методичний посібник «Сучасна українська літературна мова. Практичний синтаксис складного речення» (Сімферополь, 2012)

1) С. 6, вправа 5.

Речення запишіть, підкресліть граматичні основи, вкажіть тип складних речень (за табл. 87).

1. Вітри гули віолончеллю, писали пальми акварель (Л. Костенко). 2. І часто серце запалає болем, а щось гаряче аж за горло стисне, коли над рідним, тим же самим полем зависне інша, незнайома пісня (О. Теліга). 3. Народу зібралося дуже багато, чого ніхто не сподівався (М. Коцюбинський). 4. А віхола віє, а серце німіє. 5. Славен той, кого назвали другом (Із тв. Н. Півторацької). 6. Його [сонця] вогняне коло обгородилося кругом гострими стрілами, тоді як середина горіла повним страшенним огнем (Панас Мирний). 7. Не встигла Мирослава зробити й п’яти кроків, як трухлява смерека зламалася (І. Франко). 8. Сіли перепочити і раптом помітили: хтось до них іде (В. Канівець).

2) С. 10, вправа 6.

Речення запишіть, виділіть граматичні основи, поставте, де потрібно, розділові знаки між предикативними частинами; після кожного речення поясніть пунктуацію (табл. 129).

1. І вільно дихається і легко дихається (Остап Вишня). 2. Десь коні ржуть і глухо грають сурми (Л. Костенко). 3. О хто тебе ніжно на грудях не грів і хто за тобою орлом не летів? (Олександр Олесь). 4. Марія не може йти на вечірню і нащо їй туди йти? (У. Самчук). 5. Та лише мить і рибки кудись зникли (В. Іваненко). 6. І літо минуло і осінь приспіла і листям пожовклим всі стежки покрила (Л. Глібов). 7. Де-не-де біля яворів синіє безводний полин або кущиться пахучий чебрець (М. Стельмах). 8. Сяйнуло сонце й земля заграла блискітками, завирувала пахощами. 9. За річкою, на взгір’ї, – ліс і вітряки над ним, у небі, неподалік могил. 10. Коли відома відстань, йти ніби легше і не такими довгими здаються версти (Із тв. В. Шевчука). 11. Скільки ж то сили і скільки то муки! (М. Рильський). 12. Ми винуваті, що міліють ріки і лисинами світять береги (В. Симоненко).