П У Н К Т У А Ц І Й Н И Й Р О З Б І Р Т Е К С Т У

Наведено послідовність і зразок пунктуаційного розбору тексту.

Послідовність пунктуаційного розбору тексту

Аналізований текст (із пронумерованими реченнями і пронумерованими в межах кожного речення розділовими знаками).
1. Назвіть розділовий знак (знаки), схарактеризуйте за вживанням і за функцією.
2. Наведіть конкретне правило, за яким поставлено розділовий знак (знаки).

Зразок пунктуаційного розбору тексту

1. Мовчить собор.¹
2. Не видно облупленості,¹ іржі на банях,² ніч скрадає на ньому всі травми часу.
3. Навколо вирують пристрасті,¹ ламаються списи в щоденних баталіях,² що їх ведуть будівничі з браконьєрами,³ а він стоїть,⁴ думає свою одвічну думу.

4. Про що вона?¹

5. Все тут проходило перед ним,¹ як перед свідком і перед суддею.

6. Ще,¹ здається,² недавно рипіли гарби повз нього з снопами,³ клекотіла революція на цьому майдані соборному,⁴ дзвони калатали на сполох,⁵ кликали на сходки,⁶ на пожежі,⁷ то радісно,⁸ то тривожно будили передмістя,⁹ б’ючи пудовими язиками свою литу,¹⁰ з домішками срібла мідь…¹¹

7. Поглядом болю і туги востаннє дивилися на нього розширені очі дівчат-¹полонянок,² коли їх тисячами гнали мимо собору в Німеччину.

8. Ридання чув,¹ і крики надій,² і залізні гуркоти війни,³ і її,⁴ ще страшнішу тишу…⁵

9. Тепер велосипеди нічних змін нечутно обтікають його щодня і вночі...¹ (О. Гончар)

1.1. Крапка в цьому та подальших реченнях є віддільною, оскільки відділяє в тексті одне речення від іншого. Крапку ставлять у кінці розповідного неокличного речення.
2.1. Перша кома одинична, віддільна, стоїть між однорідними додатками. Кому ставлять між однорідними членами, що не з’єднані сполучниками.
2.2. Друга кома теж одинична, віддільна, стоїть між предикативними частинами безсполучникового речення. Кому ставлять між відносно рівноправними частинами складного безсполучникового речення, які виражають одночасність перелічуваних явищ, їхню сумісність і тісно зв’язані за змістом.
3.1. Перша кома одинична, віддільна, стоїть між предикативними частинами безсполучникового речення. Правило попереднє (2.2).
3.2. Друга кома віддільна: стоїть між головною та підрядною частинами складнопідрядного речення. Кому ставлять, щоб відділити підрядну частину від головної.
3.3. Третя кома віддільна: стоїть між складнопідрядним реченням і сурядною предикативною частиною. Між сурядними компонентами звичайно ставлять кому.
3.4. Четверта кома одинична, віддільна, стоїть між однорідними присудками. Правило 2.1.
4.1. Знак питання віддільний; стоїть у кінці питального речення.
5. Кома є частиною парного видільного знака, виділяє відокремлені однорідні прикладки, що стоять у кінці речення. Другу видільну кому перед крапкою випускають. Комами відокремлюють прикладки зі сполучником як, якщо вони мають додаткове значення причини.
6.1 і 6.2. Перша і друга коми – парні, видільні, ужиті для виділення вставного слова. Вставні слова найчастіше виділяють комами.
6.3 і 6.4. Третя і четверта коми – повторювані, віддільні, стоять між предикативними частинами безсполучникового речення. Правило 2.2.
6.5 і 6.7. П’ята і сьома коми – повторювані, віддільні, стоять між однорідними присудками. Правило 2.1.
6.6. Шоста кома одинична, віддільна, стоїть між однорідними обставинами. Правило 2.1.
6.8. Восьма кома одинична, віддільна, стоїть між однорідними обставинами. Кому ставлять між однорідними членами, що з’єднані повторюваними сполучниками.
6.9. Дев’ята кома є частиною парного видільного знака, виділяє відокремлену обставину, що стоїть у кінці речення. Другу видільну кому перед крапкою випускають. Комами відокремлюють обставину, виражену дієприслівниковим зворотом.
6.10. Десята кома одинична, віддільна, стоїть між однорідними означеннями. Означення однорідні, бо першим стоїть непоширене означення, другим – поширене.
7.1. Дефіс тут є розділовим знаком, бо стоїть при одиничній непоширеній прикладці. Через дефіс пишуть прикладку, коли не можна встановити, значення якого слова ширше, якого вужче, такі компоненти можуть мінятися місцями, а їхні синтаксичні функції визначають за контекстом.
7.2. Кома одинична, віддільна, стоїть між предикативними частинами складнопідрядного речення. Правило 3.2.
8.1, 8.2 і 8.3. Перша, друга і третя коми – повторювані, віддільні, стоять між однорідними додатками. Правило 6.8.
8.4. Четверта кома є частиною парного видільного знака, вона виділяє відокремлену прикладку, що стоїть у кінці речення. Правило 3.5.
9.1. Крапки є віддільним знаком, вони відділяють речення в тексті. Крапки ставлять у кінці закінченого речення для позначення великої паузи.