Розділові знаки при діалозі

Таблиця 136. Розділові знаки при діалозі

Пунктуація при діалозі залежить від способу записування реплік – з нового рядка чи в рядок.
1. Якщо кожну репліку починають з нового рядка, то їх записують з абзацу і перед ними ставлять тире.
Геть все сплюндрували, – обізвався Андрій.
Хіба то ми?
Андрій здивувався:
Як то не ми? А хто ж? (М. Коцюбинський)
Примітка 1. Якщо в наступній репліці повторено слова іншої особи з попередньої репліки, що їх сприймають як чужий текст, то ці слова виділяють лапками:

Давид спитав:
А скільки пудів за скільки?
Мовчання. І згодом хтось:
Як це розуміти: «За скільки?» (А. Головко).
2. Якщо діалог записують у рядок, то репліки беруть у лапки і між ними ставлять тире.
«А я вже бачив день!» – «Коли?!» – «Не знаю». – «Який же він?» – «Хороший! Дуже славний!..» – «Ет, – байдуже озвалася матуся, – то був не день, то сполох був, та й годі». (Леся Українка)
Примітка 2. Якщо після репліки, написаної в рядок, ідуть авторські слова, то перед наступною реплікою тире не ставлять: «Простіть мені; чого нам сваритись?» – каже вона аж плаче. «Про мене, – кажу. – Якби мене ніхто не зачіпав, я б довіку нікого й пальцем не зачепила» (І. Нечуй-Левицький).
3. Якщо діалог записують у рядок, то перед кожною реплікою (зокрема й перед першою) можна також ставити тире, тоді кожну парну репліку слід брати в лапки.
– А в тебе земля ще де є? – «Ні, нема». – А хата є? – «Є» (Панас Мирний).
Примітка 3. У драматичних творах репліки пишуть після назви дійової особи і крапки:
Х л о п ч и к. У мене вуха померзли…
Н а т а л к а. Насунь шапку! (М. Старицький).

Напишіть, будь ласка, у коментарях про опрацювання цього матеріалу.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *