1) між сурядним і підрядним сполучником чи сполучним словом на початку речення: |
А щоб збудить хиренну волю, треба миром, громадою обух сталить (Т. Шевченко). |
2) між сурядним і підрядним сполучником чи сполучним словом, якщо сурядний сполучник поєднує однорідні супідрядні частини: |
Друзі вирішили зустрітися або коли скінчиться навчальний рік, або коли всі з’їдуться на конференцію (З газети). Творець людину вивів на дорогу, що без початку і що без кінця (О. Тарнавський). |
3) між двома підрядними сполучниками чи сполучним словом і підрядним сполучником, якщо вилучення або переміщення внутрішньої підрядної частини вимагає перебудови головної для неї частини, тобто якщо після внутрішньої підрядної частини йде вказівна частка – здебільшого то чи так, що вказує на початок постпозитивної підрядної: |
Дід Тиміш ясно сказав, що коли снігу багато, то це не інакше, як на врожай (Остап Вишня). [Вилучення або переміщення внутрішньої підрядної частини коли снігу багато неможливе, бо поруч стоятимуть сполучник і вказівна частка – що то: Дід Тиміш ясно сказав, що то це не інакше, як на врожай]. |
4) між сурядним сполучником, що поєднує два однорідні присудки, і підрядним сполучником, якщо вилучення підрядної частини вимагає перебудови головної частини (бо вона містить вказівну частку): |
Олена на ті посиденьки не ходила і коли наставав вечір, то залишалася дома прясти (Г. Тютюнник). [Вилучення або переміщення підрядної частини коли наставав вечір неможливе, бо в головній є вказівна частка то: Олена на ті посиденьки не ходила і то залишалася дома прясти]. |
5) між сурядним сполучником а, що поєднує два однорідні присудки, і підрядним сполучником, якщо вилучення підрядної частини порушує семантико-синтаксичні відношення між однорідними присудками: |
Джмелик гнав коня бугром, а коли спустився в Данелевську долину, зупинив (Г. Тютюнник). [У разі вилучення підрядної частини коли спустився в Данелевську долину порушуються семантико-синтаксичні відношення між однорідними присудками: Джмелик гнав коня бугром, а зупинив]. |
6) між сурядним сполучником, що поєднує дві предикативні частини, і підрядним сполучником, якщо вилучення підрядної частини вимагає перебудови головної частини (бо вона містить вказівну частку) або ж міняє зміст речення чи робить його алогічним: |
Весна йому теж здається дівчиною, але коли веселка живе на хмарі, то весна ходить по землі (М. Стельмах). [Вилучення або переміщення підрядної частини коли веселка живе на хмарі неможливе, бо в головній частині є вказівна частка то: але то весна ходить по землі]. |
7) між сурядним сполучником а, що поєднує дві предикативні частини, і підрядним сполучником, якщо вилучення підрядної частини міняє зміст речення чи робить його алогічним: |
На повітках сиділи ворони, а коли він [Степан] стукнув хвірткою, вони важко знялися вгору (В. Шевчук). [Вилучення або переміщення підрядної частини коли він стукнув хвірткою неможливе, бо змінює зміст речення: На повітках сиділи ворони, а вони важко знялися вгору]. |