Розбір словосполучення

Розбір словосполучення

 

З’ясовано порядок виділення словосполучень із речення, наведено схему і зразок розбору.

 

Порядок виділення словосполучень із речення

 

1. Визначте граматичну основу (ГО) речення.
2. Починайте виділення словосполучень з групи підмета (якщо вона є). Послідовно виписуйте словосполучення й аналізуйте їх за схемою.
3. Потім виділяйте словосполучення з групи присудка. Якщо присудки однорідні, то спочатку аналізуйте групу першого присудка, а потім другого (і наступних).
4. Однорідні члени речення не розривайте, оскільки вони є одним компонентом, а словосполучення з ними – складним, так само одним компонентом є відокремлений член речення.
5. Виписуючи словосполучення, нумеруйте їх, позначайте головне слово, записуйте запитання до залежного слова.
6. Ставлячи головне слово в початкову форму, стежте, чи зберігається (якщо є) прийменник: якщо прийменник наявний, то він входить у структурну схему і є засобом зв'язку, якщо ж ні, то прийменник не входить у структурну схему і, відповідно, не є засобом зв’язку.

 

Схема розбору словосполучення

а) словосполучення;
б) початкова форма (для дієслівної форми – інфінітив, для іменної – Н. в.);
в) за будовою – складне, просте;
г) за ступенем злиття компонентів – синтаксично вільне, синтаксично зв’язане;
ґ) морфологічний тип за головним словом – іменне, дієслівне, прислівникове; за морфологічним вираженням головного та залежного слова; структурна схема словосполучення (табл. 16);
д) синтаксичні відношення (СВ) між компонентами – означальні, додаткові, обставинні, означально-додаткові, означально-обставинні, додатково-обставинні, доповнювальні, апозитивні;
е) форма і вид синтаксичного зв’язку (СЗ) – узгодження (граматичне, повне / неповне; граматично-семантичне; умовно-граматичне, асоціативно-граматичне), керування (безприйменникове, прийменникове; сильне, слабке; неваріативне, варіативне – вкажіть варіант), прилягання, кореляція (повна, неповна);
є) засіб вираження синтаксичного зв’язку (ЗЗ) – закінчення (вкажіть відмінок), прийменник і закінчення (вкажіть відмінок), за змістом, суположення форм.

 

Зразок розбору словосполучень у реченні

 

Буду я навчатись мови золотої у трави-веснянки, у гори крутої (А. Малишко).

ГО – я буду навчатись;

х         кого? чого?

1) буду навчатись мови – а) словоспол.; б) п. ф. навчатись мови; в) просте; г) синтаксично вільне; ґ) дієслівне, дієслівно-іменникове (хдієсл. + ім. у Р. в.); д) СВ – додаткові; е) СЗ – керування, безприйменникове, сильне, неваріативне; є) ЗЗ – закінчення Р. в.;

х       якої?
2) мови золотої – а) словоспол.; б) п. ф. мова золота; в) просте; г) синтаксично вільне; ґ) іменне, іменниково-прикметникове (хім. + прикм.); д) СВ – означальні; е) СЗ – узгодження, граматичне, повне; є) ЗЗ – закінчення Р. в.;

х                  у кого? у чого?

3) буду навчатись у трави, у гори – а) словоспол.; б) п. ф. навчатись у трави, у гори; в) складне; г) синтаксично вільне; ґ) дієслівне, дієслівно-іменникове (хдієсл. + у + ім. у Р. в.); д) СВ – додаткові; е) керування, прийменникове, слабке, неваріативне; є) ЗЗ – прийм. і закінчення Р. в.;

х         якої?
4) (у) трави-веснянки – а) словоспол.; б) п. ф. трава-веснянка; в) просте; г) синтаксично вільне; ґ) іменне, іменниково-іменникове (хім. + ім. у Р. в.; д) СВ – апозитивні; е) СЗ – кореляція, повна; є) ЗЗ – суположення форм;

х      якої?
5) (у) гори крутої – а) словоспол.; б) п. ф. – гора крута; в) просте; г) синтаксично вільне; ґ) іменне, іменниково-прикметникове (хім. + прикм.); д) СВ – означальні; е) СЗ – узгодження, граматичне, повне; є) ЗЗ – закінчення Р. в.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.