ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ СТИЛІСТИКИ
Дібрано завдання і вправи на визначення стилістичної характеристики текстів і стилістичного забарвлення.
1. Поняття про стилістику. Предмет і завдання стилістики. Структура стилістики.
2. Поняття стилю. З історії терміна стиль. Теорія трьох стилів Феофана Прокоповича. Сучасні експресивні та функціональні стилі.
3. Книжність та розмовність, їхні ознаки. Форми побутування мови (усна, писемна) та її структурні основи (діалог, монолог).
4. Поняття про стилістичне забарвлення. Стилістема. Типологія стилістичного забарвлення.
Завдання і вправи
1. Схарактеризуйте експресивне (якщо є або можливе) і функціональне забарвлення наведених слів:
плюс, ушкварити, старенький, калина, бідолаха, нудьга, відповідальність, пестити, епідемія, брехун, дорога, возвеличити.
2. Схарактеризуйте наведені тексти за ознакою книжності / розмовності, за формою побутування мови та структурними основами. Обґрунтуйте свої висновки.
І. Що, на вашу думку, спільного між школярами, студентами і, уявіть собі, депутатами? Я вже мовчу про собак. Мабуть, ніколи не здогадаєтеся: канікули! Невже й у чотириногих друзів бувають канікули?
Історія цього солодкого кожному учневі слова сягає сивої давнини. Отож полиньмо до Стародавнього Риму.
З двадцять другого липня по двадцять третє серпня Сонце перебуває в сузір’ї Пса, а поява над горизонтом зірки Сиріус із цього сузір’я збігалася із початком великої спеки. Тому саме в цей час римський сенат робив у своїх засіданнях перерву, яку називали канікулами. Чому саме так називали? Ось тут і зарито собаку: якщо перекласти з латини слово «канікули», то й вийде назва нашого чотириногого друга. Згодом канікулами почали називати літню перерву в роботі навчальних закладів, а ще пізніше – узагалі будь-яку усталену перерву в навчанні учнів і студентів. (Із часопису)
ІІ. — Карпе! — промовив Лаврін. — А кого ти будеш оце сватать? Адже ж оце перед Семеном тебе батько, мабуть, оженить.
— Посватаю, кого трапиться, — знехотя обізвався Карпо.
— Сватай, Карпе, Палажку. Кращої од Палажки нема на всі Семигори.
— То сватай, як тобі треба, — сказав Карпо.
— Якби на мене, то я б посватав Палажку, — сказав Лаврін. — В Палажки брови, як шнурочки; моргне, ніби вогнем сипне. Одна брова варта вола, другій брові й ціни нема. А що вже гарна! Як намальована!
— Коли в Палажки очі витрішкуваті, як у жаби, а стан кривий, яку баби.
— То сватай Хіврю. Хівря доладна, як писанка.
— І вже доладна! Ходить так легенько, наче в ступі горох товче, а як говорить, то носом свистить.
(І. Нечуй-Левицький)
ІІІ. Методи лінгвістичного дослідження. Для отримання об’єктивних результатів лінгвістичного дослідження використовують низку методів наукового дослідження. Термін лінгвістичні методи означає шлях пізнання і витлумачення мовних явищ, що втілюються в певну систему логічних, послідовних дій мовознавця для збору, обробки та узагальнення фактів лінгвістичного дослідження. Будь-який метод лінгвістичного дослідження зумовлений метою, завданнями й аналізованим матеріалом. Найбільш вагомими методами наукового пошуку є:
метод лінгвістичного опису та спостереження, суть якого полягає в інвентаризації й систематизації, класифікації та інтерпретації структурних, семантичних і функціональних властивостей мовних одиниць, що дає змогу встановити корпус аналізованих одиниць;
аналіз лексикографічних джерел, шляхом використання якого порівнюють лексикографічні експлікації значень мовних одиниць;
аналіз словникових дефініцій, який дає можливість визначити семну структуру мовних одиниць, виявити змістовний мінімум концепту, інваріант, що створює базу для подальшого вивчення як мовної одиниці, так і концепту (З підручника).
3 А, Б. Проаналізуйте й порівняйте стилістичні позначки у тлумачному словнику, словнику фразеологізмів та словнику синонімів; проілюструйте прикладами. Знайдіть стилістично марковані мовні одиниці, схарактеризуйте їх: а) загальномовна чи оказіональна стилістема; б) до якого мовного рівня належить; в) тип і різновид стилістичного забарвлення.
А. І. Так швидко відминули кавуни,
Відчервоніли з ними й помідори
І тишком-нишком ожили млини,
З шовковиць лист, з шовковиць лист учора
Упав тихенько, вухо опустив,
Як цуценя чи як руде телятко. (М. Вінграновський)
ІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА
Мельничука Романа Ярославовича, 1973 року народження,
головного інженера науково-виробничого об'єднання «Азот»
Мельничук Роман Ярославович працює на посаді головного інженера з лютого 2013 року. Зарекомендував себе наполегливим, здібним працівником, вимогливим, принциповим керівником. Сумлінно ставиться до виконання службових обов'язків, творчо застосовує в роботі свої знання і навички. Постійно підвищує свій науковий і професійний рівень.
Стосунки з колегами доброзичливі. Вимогливий до себе. Має авторитет і повагу в колективі об'єднання. На громадських засадах виконує обов'язки відповідального за випуск тижневика «Наш голос».
Директор науково-виробничого об'єднання «Азот»
Б. І. Мені дуже страшно дожити до того моменту чи часу, коли дзвінкосерйозний Малишко, або лютодотепний Воскрекасенко, чи несміливо-сміливий Смілянський, чи колючий Маківчук, чи їйбогужялюблюприроду (а любить він її таки по-справжньому) Новиченко, чи поїхалибачилинестрілялиаякстрілялиневлучили Рильський... — от коли ці всі коли-небудь скажуть: «Остап Вишня – старий!» – і, збираючись на полювання додадуть: «Не турбуйте його!» – я того ж часу візьму й помру! (Остап Вишня)
ІІ. Молитва перед навчанням
Милосердний Господи, пошли нам благодать Духа Твого Святого, що подає розум і зміцнює духовні сили наші, щоб ми, уважно переймаючи науку, виросли Тобі, Творцеві нашому, на славу, батькам нашим на радість, Церкві й Батьківщині на користь. Амінь.
Молитва після навчання
Дякуємо тобі, Боже, Творцеві нашому, що ти сподобив нас ласки Твоєї, щоб розуміти навчання. Благослови наших начальників, батьків та вчителів, що ведуть нас до пізнання добра, і пошли нам розуму та силу продовжувати науку нашу. Амінь.