Лекція 7 Присудок. Типи присудків Схарактеризовано типи присудків за будовою та морфологічною природою, проаналізовано особливості координації присудка і підмета. План 1. Поняття про присудок. Типи присудків за будовою та морфологічною природою. 2. Простий дієслівний присудок. Ускладнення простого присудка. 3. Складений дієслівний присудок. Етапи виділення меж присудка. Поняття про суб’єктний та об’єктний інфінітив. 4. Складений іменний […]
Рубрика: Синтаксис словосполучення і простого речення
БУТИ і СТАТИ — синтаксичні функції
БУТИ і СТАТИ — синтаксичні функції Подано алгоритми визначення синтаксичних функцій форм дієслів БУТИ і СТАТИ Алгоритм визначення синтаксичних функцій форм дієслова БУТИ 1. Чи вжита форма буду (будеш, буде, будемо, будете, будуть) з інфінітивом? Так Це складена форма майбутнього часу,яка в реченні є простим дієслівним присудком. Ні 2. Чи має форма буду (є, були […]
Зразки розбору підмета
Зразки розбору підмета Наведено зразки розбору простого і складеного підмета П р о с т и й п і д м е т дієсл. займ. дієсл. прийм. ім. ім. прикм. прийм. ім. Люблю я слухати у полі пісні дівочі на зорі (В. Сосюра). … […]
1. Лекція 6. Члени речення. Підмет
Члени речення. Підмет Подано відомості про члени речення, розмежовано поняття про головні та другорядні члени речення, схарактеризовано типи підметів за будовою та їхнє морфологічне вираження. План 1, Поняття про члени речення, способи їхнього вираження. Члени речення і синтагми. 2. Співвідношення між частинами мови і членами речення. Морфологізовані та неморфологізовані члени речення. 3. Поняття про головні […]
Розбір еквівалентів речення
Синтаксичний аналіз еквівалентів речення Наведено схему і зразки розбору еквівалентів речення. Схема розбору еквівалентів речення 1) еквівалент речення; 2) його тип: • слово-речення; а) яке за функцією та змістом; б) за вживанням – одиничне, повторюване; в) морфологічне вираження; г) пунктуація; • звертання-речення; а) яке за функцією та змістом; б) за вживанням – одиничне, […]
1. Практичне заняття 6
Практичне заняття № 6 Повні та неповні речення. Парцельовані конструкції Дібрано тренувальні вправи для характеристики неповних речень і парцельованих конструкцій. Запитання і завдання для самоконтролю 1. Схарактеризуйте категорію повноти/неповноти речення. Хто досліджував неповні речення? 2. За якими ознаками класифікують неповні речення? Назвіть типи неповних речень, наведіть приклади. 3. Що таке контекст у синтаксисі? 4. […]
1. Практичне заняття 7
Практичне заняття 7 Еквіваленти речення Дібрано тренувальні вправи для характеристики слів-речень, звертань-речень, незакінчених речень. Запитання для самоперевірки Які одиниці відносять до еквівалентів речення? Чому? Що являють собою слова-речення? Доведіть, що вони є синтаксично нечленованими. На які групи поділяють слова-речення? Схарактеризуйте їх. За якими ознаками слід розмежовувати вокативні речення і власне звертання? Схарактеризуйте […]
Пунктуація при еквівалентах речення
Таблиця 128. Розділові знаки при словах-реченнях, звертаннях-реченнях і вигуках Наведено правила пунктуації при словах-реченнях, звертаннях-реченнях і вигуках Розділові знаки при словах-реченнях, звертаннях-реченнях і вигуках залежать від їхньої позиції в реченні, інтонації, а також від граматичних чинників. 1. Якщо слово-речення чи звертання-речення є окремою самодостатньою реплікою в діалозі, то розділовий знак після нього залежить від […]
1. Еквіваленти речення
ЕКВІВАЛЕНТИ РЕЧЕННЯ З’ясовано поняття еквівалентів речення, схарактеризовано їхні типи, функції та семантику. План 1. Поняття про еквіваленти речення, їхні типи. 2. Слова-речення, їхня семантика і функції. 3. Звертання-речення, їхні функції і семантика. 4. Незакінчені речення, особливості їхнього вживання. 5. Пунктуація при еквівалентах речення (табл. 128). Література до теми Ачилова В. П. […]
Т. 116. Тире в неповному реченні
Таблиця 116. Тире в неповному реченні У неповному реченні на місці пропущеного члена речення можуть ставити або не ставити т и р е. Т и р е в неповному простому реченні або в неповній частині складного речення с т а в л я т ь: на місці пропущеного члена речення (переважно присудка) в разі […]