Таблиця 114. Тире між групою підмета і групою присудка
Наведено правила, за якими між групою підмета і групою присудка тире ставлять, не ставлять або ж коли тире є факультативним розділовим знаком.
Між групою підмета і групою присудка ніколи н е с т а в л я т ь кому, навіть якщо там чути паузу: Зоря моя вечірня / простилає останні смуги на хисткій воді (М. Рильський). З усіх розділових знаків між підметом (групою підмета) і присудком (групою присудка) може стояти тільки т и р е. |
1. Тире с т а в л я т ь у реченні з нульовою дієслівною зв’язкою, якщо: |
1) перед присудком є вказівні частки то, це, ось, (це) значить; | Життя без книг – це хата без вікна (Д. Павличко). |
2) підмет і присудок чи один з них виражені неозначеною формою дієслова; | Сиротою жити – сльози лити (Н. тв.). Обов’язок держави – захищати життя людини (Конституція). |
Примітка 1. Правило діє і за наявності перед групою присудка частки не: Життя прожити – не поле перейти (Н. тв.). |
3) іменна частина присудка виражена іменником чи кількісним числівником у Н. в. і стоїть після підмета (іменника або числівника). | Мистецтво – найкращий педагог (О. Гончар). Два та вісім – десять. |
2. Тире н е с т а в л я т ь, якщо: |
1) ужито дієслівну зв’язку у формі теперішнього чи минулого часу; | Подібно до риб та земноводних плазуни є холоднокровні тварини (З підручника). Сей Лесь є гайдамака, престрашенний розбишака (Б. Грінченко). Сопілка та думи були йому приятелі й побратими (М. Коцюбинський). |
2) іменна частина присудка стоїть перед підметом; | Благословенна в болях ран степів широчина бездонна (М. Рильський). |
3) перед присудком є залежний від нього неузгоджений член речення. | Здоров’я всьомуголова (Н. тв.). |
3. Тире н е с т а в л я т ь або с т а в л я т ь за умови відсутності / наявності змістового та інтонаційного виділення присудка: |
1) тире звичайно н е с т а в л я т ь, коли присудок має порівняльне значення і до його складу входять частки як, ніби, мов, наче, неначе тощо; тире с т а в л я т ь для змістового та інтонаційного виділення присудка як факультативний розділовий знак; |
Струмок серед гаю як стрічечка. На квітці метелик як свічечка (П. Тичина).
Вода – як скло (Л. Глібов). Місто – немов сузір’я (Ю. Андрухович). |
2) тире звичайно н е с т а в л я т ь, коли перед іменною частиною присудка, вираженою іменником, є частка не; тире с т а в л я т ь для змістового та інтонаційного виділення присудка як факультативний розділовий знак; |
Кров не вода, а серце не камінь (Н. тв.). Дядько – не батько, а тітка – не мати (Н. тв.). |
3) тире звичайно н е с т а в л я т ь, коли підмет виражений особовим займенником; тире с т а в л я т ь для змістового та інтонаційного виділення присудка як факультативний розділовий знак; |
Я син Карпат. Я вічний. Я народ (Л. Забашта). В дитинстві ми – великі Магеллани (Л. Костенко). |
4) тире звичайно н е с т а в л я т ь, коли іменна частина присудка виражена прикметником, дієприкметником, прикметниковим займенником, іменником з прийменником, зв’язаним словосполученням, фразеологізмом; тире с т а в л я т ь для змістового та інтонаційного виділення присудка як факультативний розділовий знак; |
Київ прекрасний за всякої пори (І. Цюпа). З ранку до вечора Кравчина в роботі (Є. Гуцало). Коні в друзів вороної масті (А. Малишко). А цей козак не в тім'я битий. Люди – прекрасні (В. Симоненко). Ніч – хоч в око стрель (Н. тв.). |
5) залежно від інтонації с т а в л я т ь або н е с т а в л я т ь тире в реченні з поясненням, тлумаченням, коли підмет виражений субстантивованим вказівним займенником це або субстантивованою вказівною часткою то, близькою до це; | Пор.: Це не брат мій, це мій милий (Т. Шевченко). – Це – матері мова (В. Сосюра); А в центрі без кінця шумують тротуари, то в ланцюгах огнів захеканий Париж (В. Сосюра). – То – наше слово. То – щоденне чудо (Д. Павличко). |
Напишіть, будь ласка, у коментарях про використання цього матеріалу.
Также по этой теме:
Розділові знаки в реченні зі словами як, мов, наче, неначе, ніж і под.
Зразки розбору підмета
Розділові знаки між повторюваними словами
Пунктуація в разі збігу сполучників
1. Лекція 6. Члени речення. Підмет
Пунктуація при еквівалентах речення
1. Лекція 4. Типологія простого речення
Відокремлення додатка