Таблиця 120. Розділові знаки при відокремленому означенні
Наведено правила пунктуації при відокремлених означеннях.
Означення можуть відокремлювати к о м а м и, т и р е або ж н е в и д і л я т и. |
1. К о м а м и відокремлюють означення, що: |
1) виражене прикметниковим чи дієприкметниковим зворотом і стоїть п і с л я означуваного іменника; | Лиш народи,явлені у Слові, достойно жити можуть на землі (Л. Костенко). |
2) однорідні й виражені дієприкметниками та прикметниками і стоять п і с л я означуваного іменника, перед яким уже є означення; | Досвітні огні,переможні, урочі, прорізали темряву ночі (Леся Українка). |
Примітка 1. Якщо перед іменником означення немає, то однорідні постпозиційні непоширені означення можуть відокремлювати або не відокремлювати залежно від бажання автора (факультативний розділовий знак). Пор.: Швидко надходив вечір, морозний, зоряний (М. Стельмах). – Ото випали сніги білі та глибокі (І. Микитенко).
3) поширене препозиційне чи непоширене постпозиційне і має додаткове обставинне значення (до нього, крім запитання я к и й?, можна від присудка поставити ще запитання ч о м у? з а я к о ї у м о в и? н е з в а ж а ю ч и н а щ о?); | Стривожені світлом, звірятка заворушилися, збилися в одну купку (О. Донченко) [заворушилися ч о м у? бо стривожені світлом]. Ліда, вражена, помалу відступає від нього (О. Корнійчук) [відступає ч о м у? бо вражена]. |
4) стосується особового займенника; | Гордий і волелюбний, він нагадував сокола (А. Шиян). У сатиновій сорочці, у полотняних штанях, він прийшов сюди першим з дружиною і дітьми (А. Шиян). |
5) відділене від означуваного іменника іншими членами речення; | Та серце вірить, повне прохолоди, дитячим неосіннім холодам (М. Рильський). |
6) стосується відсутнього в реченні іменника чи особового займенника; | Над тихими провулками села висів місяць. Плив над снігами, величавий (Г. Тютюнник). Малий, сиджу біля вікна і всього боюсь (Є. Гуцало). |
7) виражені іменниками в непрямих відмінках з прийменниками (тобто неузгоджені означення) і вжиті разом з узгодженими означеннями або відіграють у реченні важливу змістову роль; | У хату ввійшов старший Джеря, високий, тонкий, з сивуватими довгими вусами, з нужденним блідим лицем та смутними очима (І. Нечуй-Левицький). Автоматники, на автомашинах, на мотоциклах, неслися вперед при самій землі (О. Гончар). |
8) уточнює значення попереднього означення (перед ним можна поставити слова а саме). | Під синім склепінням високого неба розкинувся широкий, аж до самого обрію, степ [степ (я к и й?) широкий, (який саме широкий?) аж до самого обрію] (Ю. Бедзик). |
2. Кому н е с т а в л я т ь, якщо:
1) поширене означення стоїть п е р е д означуваним іменником і не має додаткового обставинного значення; | Омиті росами квітки розтулюють повіки (В. Сосюра). |
2) означення за змістом невіддільне від слова, якого стосується. | Думка невідступна, пекуча, ятрівна заволоділа всім її єством (А. Шиян). |
Примітка 2. Від означень треба відрізняти виражені прикметниками та дієприкметниками іменні частини складених присудків, які ніколи не відокремлюються: Шлях стелився їм далекий (З. Тулуб). А навкруги вся ніч переповнена розміреним шумом хлібів (О. Гончар).
3. За допомогою т и р е відокремлюють означення: |
якщо автор хоче надати їм особливого значення. | Тепер інша доля – холодна і хмура – заступила матір (Панас Мирний). Згори мені було видно все село – велике, незграбно розкидане між яругами та спадистими косогорами (Г. Тютюнник). Артилеристи дістали наказ безпосередньо від генерала – не шкодувати снарядів (О. Гончар). |
Напишіть, будь ласка, у коментарях про опрацювання цього матеріалу.
Также по этой теме:
Т. 114. Тире між групою підмета і групою присудка
Тире між різними членами речення
Відокремлення додатка
1. Лекція 2. Типологія словосполучень
1. Лекція 4. Типологія простого речення
Алгоритм визначення синтаксичного зв’язку
1. Лекція 3. Синтаксичні відношення і зв'язки в словосполученні
Розділові знаки в реченні зі словами як, мов, наче, неначе, ніж і под.